Loading AI tools
ручка змішування гарячої та холодної води З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Змі́шувач (кран для змішування) — це назва типу крана за призначенням;[1] змішувач для води, сантехнічний пристрій, що дозволяє здійснювати забір з системи водопостачання холодної і гарячої водопровідної води, регулювати інтенсивність потоку води, отримувати воду необхідної температури на кухню, раковину, душ або ванну. Змішувач управляється ручками, важелями, натисканням кнопок або датчиками руху. На кінці носика розташований аератор, — своєрідне сито, яке рівномірно розподіляє струмінь і додає у потік води повітря.
Сантехнічний змішувач є типом водорозбірної (випускної) арматури, яка також виконує функцію змішувального клапана для гарячої та холодної води.
Змішувачі широко використовуються у кухнях і ванних кімнатах, або в пральні. Змішувачі були винайдені Томасом Кемпбеллом з Сент-Джон, Нью-Брансвік і запатентовані в 1880 році[2].
Змішувач, обов'язковий утилітарний елемент ванної та кухні, виконуючи естетичну функцію, є також найважливішою частиною «активного» декору даних приміщень.
Функціональний поділ:
Поділ за способом монтажу:
Поділ за способом змішування та запуску відтоку води, що виражається, зокрема, типом використовуваних клапанів (картриджів):
Поділ за матеріалом корпусу:
Корпус змішувача виготовляють з латуні, а в дешевших випадках — з силумінів (цинкових і тд. сплавів алюмінію), які легші і крихкі. Вилив (носик) змішувачів виготовляють з бляшаної трубки — тонкого листового металу (у дешевих моделях), або литтям (у дорожчих змішувачів).
У звичайному ручному змішувачі, є два крани в корпусі змішувача, кожен з яких керується окремою ручкою: правий для подачі холодної води та лівий для подачі гарячої води. Позначка холодної води майже завжди відображена синім кольором, а гарячої води — червоним. Старіші крани часто мають літери: літеру «С» (від англійського слова Cold — холодний ) і «Н» (в англійський мові Hot — гарячий ). Відкриваючи ці крани більше або менше, температуру води можна регулювати на дотик. Залежно від тиску води та температури подачі, кран гарячої води має бути повністю відкритий. Недоліком такого типу кранів є те, що зміна тиску води безпосередньо впливає на температуру води. Ця зміна тиску може бути спричинена тим, що інші користувачі в будинку або зовні відкривають або закривають свій кран.
Два крани для гарячої та холодної води тут замінив важільний механізм, у якому одним важелем-перемикачем впливають на потік холодної та гарячої води. Як правило, обертання навколо вертикальної осі призводить до зміни температури води, тоді як вертикальний рух важеля визначає швидкість потоку. Вниз, щоб закрити кран, вгору, щоб відкрити його. Напрямок для гарячого та холодного також вказано тут червоною або синьою позначкою відповідно. Перевага цього типу крана в тому, що задана температура (при постійному тиску води) підтримується при заданому положенні важеля. Існують і змішувачі з рукояткою, які за допомогою скручування подають спочатку холодну, а потім теплу гарячу воду. Діапазон регулювання потоку при вищій температурі в цьому випадку обмежений.
Ця конструкція, функціональним ядром якої сьогодні є так званий картридж, була розроблена в 1940-х роках американцем Альфредом М. Моеном.
В такому пристрої запірний клапан (картридж) виготовлений у формі конструкції з двома ковзними керамічними пластинами-шайбами, які мають високу зносостійкість, стійкість до температур та змінення форми. Ці пластини-шайби щільно прилягають одна до одної, оскільки знаходяться одна на одній. Найдрібніші пори на ущільнюваній поверхні утворюють з них резервуари для змащування і забезпечують легке підняття та опускання.[1] Кожна з двох шайб має радіальні отвори: перша пластина-шайба має три отвори (один отвір для гарячої води, другий отвір для холодної води, а третій — для випуску змішаної води), інша шайба — один отвір для випуску змішаної води. Зміщення перемикаючого важеля (тобто, поворотної ручки) для керування потоком води призводить до ковзання рухомої керамічної шайби і, у випадку певної комбінації зміщених отворів обох шайб відбувається подача або припинення подачі води. Залежно від положення важеля, ковзання відбувається по двох або по всіх трьох отворах іншої нерухомої керамічної пластини, і це дозволяє воді витікати. Герметизація вхідних і вихідних отворів досягається плоскою і гладкою поверхнею керамічних шайб, які притискаються одна до одної у фітингу під невеликим тиском. Оскільки вода часто може залишатися в картриджі навіть після перекриття та зливу води з ліній подачі, одноважільні змішувачі не морозостійкі. Фітинг часто можна спорожнити лише після демонтажу. Для обслуговування або ремонту зазвичай замінюють весь картридж.
Термостатичний змішувач, який зазвичай називають термостатичним краном, оснащений термостатом, який автоматично регулює одну з двох подач води (зазвичай холодну) залежно від положення іншої (теплої), яка встановлюється вручну, таким чином, щоб температура води підтримувала встановлене значення. Максимальна температура води в цих кранах зазвичай обмежена 50 °C, щоб запобігти опікам від занадто гарячої води. Також часто є пристрій блокування при максимальній температурі води 38 °C. Гарячу воду можна отримати лише тимчасово розблокувавши. При встановленні нижчої температури блокування знову активується. Перевагою цього типу змішувачів є комфорт фіксованої заданої температури, незалежно від тиску в трубі та її витрати.
У механічних змішувачах швидкість потоку води і температура регулюється ричагом або ручкою.[1] Швидкість потоку регулюється, як правило, підняттям або повертанням ручки. Повертанням або відхиленням ручки отримується потрібна температура. Це відбувається швидко, оскільки ручка просто повертається у потрібне становище. Ущільнюючі шайби виготовлені з кераміки, яка має високу зносостійкість, стійкість до температур та змінення форми.[1] Ці шайби щільно прилягають,оскільки знаходяться одна на одній. Найдрібніші пори на ущільнюваній поверхні утворюють резервуар для змащування і забезпечують легке підняття та опускання. Коливання тиску та температури у мережі призводять до зміни температури змішуваної води. Це регулюється рукою. Зі встановленим обмежувальним кільцем кут відхилення можна зменшити, а заразом і температуру змішуваної води.[1] Зі зменшенням кута нахилу, зменшується також і тиск. Ці змішувачі можуть невеликим натиском ручки змінювати тиск.[1]
Конструкції регулюючого клапана | |||||
|---|---|---|---|---|---|
Зображення |
Опис | ||||
 | Фото 1. На фото показані вийняті ковзні керамічні пластини з картриджа одноважільного змішувача. Контур форми пластин (і отворів) буває різним. В побутових змішувачів пластини круглого контуру (як диск), а не прямокутного (як на цьому фото). | ||||
 | Фото 2. Кран-букса. Тип запірного клапана в цій конструкції — гвинт з гумовим кільцем («шкіра»), яке притискається до сидіння. Регулювання і перемикання потоку гарячої і холодної води проводиться кількаразовими обертовими рухами кран-букси.[1] | ||||
 | Фото 3. На фото зображено три кран-букси. Тип кожного запірного клапана у двох крайніх зліва конструкцій — два ковзних керамічних кільця, які притискаються одне до одного. Конструкція зправа — гвинт з гумовим кільцем («шкіра»), яке притискається до сидіння. Позначка холодної води (на кран-буксах з керамічними кільцями ) відображена виконанням силіконової прокладки кран-букси в синьому забарвленні, відповідно, прокладка в кран-букса для гарячої води — червоного забарвлення. Кран-букси з керамічними кільцями — напівоборотні, — регулювання потоку відбувається напівобертанням. | ||||
 | Фото 4. Кран-букса в розібраному вигляді. Цифрами позначено: 1. Головка штока під маховик; 2. Обертальний вал (шток); 3. Гинт для фіксування; 4. Фіксуюче кільце; 5. Корпус кран-букса; 6. Ущільнююча прокладка; 7. Дві керамічні ковзні шайби з радіальним отвором. Це один з декількох видів кран-букса, які застосовуються в двосторонніх змішувачах. На фото 3 (вище) зображено інші кран-букса, у конструкції яких відсутні фіксуюче кільце і гвинт для фіксування; — в таких конструкціях фіксування валу виконане штопорним швидкоз'ємним кільцем. При частковому тоншанні штопорного кільця від стирання, керамічні пластини менше притиснуті одна до одної, і, як наслідок, кран починає підтікати. | ||||
 | Фото 5. Картридж для одноважільного побутового змішувача. Тип запірного клапана в цій конструкції — дві ковзні керамічні шайби. Регулювання потоком і змішуванням відбувається невеликим підняттям чи відхиленням ручки крана-змішувача. В картриджі керамічні шайби круглого контору. Такий тип картриджів (як на фото) масово застосовуваний у побутових одноручкових змішувачах. | ||||
Типова класифікація включає: змішувач для раковини; змішувач для душу; змішувач для ванни; змішувачі прихованного монтажу; змішувачі з гігієнічним душем; термозмішувачі;
.jpg)
Водорозбірні крани і змішувачі встановлюють на 250 мм вище бортів раковин і на 200мм вище бортів мийок, враховуючи відстань від борту до горизонтальної осі крана або змішувача; туалетні крани та змішувачі — на 200 мм вище бортів умивальників; водорозбірні крани в лазнях — на 800 мм від підлоги.[1] Загальні змішувачі для ванн і умивальників монтують на висоті 1100 мм, а змішувачі для ванн і душових піддонів — на висоті 800 мм від підлоги до горизонтальної осі змішувачів.[1] Душові сітки встановлюють на висоті 2100-2250 мм від підлоги (або дна душового піддону) до низу сітки, а змішувальну арматуру для душів — на висоті 1200 мм від підлоги.[1] Змивні крани до унітазів розташовують на висоті 800 мм від підлоги до осі крана.[1]
За способом установки змішувачі поділяють на вставні (для встановлення в раковину або кухонну мийку) і настінні.
Їх зазвичай застосовують у ванній. Найчастіше вони припускають роботу як з виливом, так і з лійкою завдяки відповідному перемикачу. Для установки змішувача у ванній підведені труби гарячої та холодної води з різьбленням на кінцях на відстані 10 або 15 см від центру до центру водорозетки. На них встановлюються ексцентрики для з'єднання гайками змішувача; на ексцентрики попередньо встановлюють декоративні кришки. Потім, перед з'єднанням водорозеток з кінцями змішувача, на кінці патрубків обох ексцентриків встановлюють прокладки, і після цього гайками прикручується корпус змішувача. Ексцентрики зазвичай мають невеликий вигин, що дозволяє шляхом обертання їх підігнати розташування змішувача в потрібній площині.
Установка такого виду змішувача зазвичай аналогічна. Типовим змішувачем для установки в раковину «є кран-"ялинка"». Спеціально для встановлення, в раковині є отвір Ø34 мм з ребрами для фіксації крана. Іноді в раковинах з нержавіючої сталі такого отвору немає і його потрібно свердлити самостійно.
Самі водорозбірні крани, в тому числі крани в бачках унітазів та змішувачі можуть під'єднуватися до водорозеток безпосередньо або через гнучкі шланги. Тобто, водорозетки можуть бути закріплені на стіні в будь-якому місці по висоті, але при цьому висота повинна бути не меншою, ніж необхідне для даного трубопроводу плече вигину, або відразу на висоті установки кранів та змішувачів. Водорозетки кріплять безпосередньо до цегляних, кам'яних або дерев'яних стін. В стінах з гіпсокартону потрібно встановлювати траверси (металеві пластини з отворами для кріплення до них фітинга «з вухами» — водорозетки; траверси бувають різних конструкцій). Водорозетки при прихованій прокладці трубопроводу повинні виступати з стіни на товщину облицювальної плитки і клею (приблизно 1 см), якщо згодом планується облицювання стін плиткою.
.jpg)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
