Змінні типу R Північної Корони
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Змінні типу R Північної Корони (RCB,[1] RCrB[2]) — еруптивні (вибухові) змінні зорі, які змінюють світність у двох режимах, один — пульсація з низькою амплітудою (декілька десятих зоряної величини), а другий — нерегулярне непередбачуване зниження яскравості на 1-9 зоряних величин. Прототипом є зоря R Північної Корони, відкрита англійським астрономом-аматором Едвардом Піґоттом у 1795 році, який і вперше побачив загадкове тьмяніння зорі. З того часу як змінні цього типу були класифіковані лише бл. 100 зір,[3] тому цей тип змінних вважається дуже рідкісним.
Вважається, що тьмяніння викликано конденсуванням вуглецю у сажу, через що зоря тьмяніє у видимому світлі, але у інфрачервоному світлі значущого зниження яскравості не відбувається. Змінні типу R Північної Корони переважно є надгігантами спектральних класів F та G (за звичкою іменовані «жовтими»), з типовими молекулярними лініями C2 та CN, характерними для жовтих надгігантів. Однак в атмосфері такої змінної недостатньо водню (коефіцієнт складає від 1 на 1 000 до 1 на 1 000 000 по відношенню до гелію та інших хімічних елементів; для порівняння, універсальне співвідношення водню до гелію становить бл. 3 до 1).