Земля Обітована

Земля Обітована (обіцяна, від «обіт» — обіцянка) — територія в північно-східному кутку Середземноморського басейну, дуже мала за розміром. Вона займає всього 15.000 км² площі. Також відома як Земля обіцяна. Обіцяна земля — історичний термін і поняття в юдаїзмі та християнстві, що відноситься до регіону, найбільш тісно пов'язаного з державою Ізраїль протягом всієї історії, від біблійних часів до наших днів. Земля обітована має 250 км завдовжки і 110—160 км завширки.

Межі Обіцяної землі згідно з Буття 15

Межі Ханаану згідно з Книгою Числа (івр. בְּמִדְבַּר‎)
і Книгою Єзекіїля (івр. סֵפֶר יְחֶזְקֵאל‎)

Кордони Обіцяної землі визначаються ділянкою між двома країнами: від єгипетської річки (східний край дельти Нілу, або Ваді-ель-Аріш) на південному заході, до річки Євфрат на північному сході^[1]. Більш детальне визначення меж обітниці знаходимо в книзі Виходу: «І покладу́ границю твою від моря Червоного й аж до моря Филистимського, і від пустині аж до річки, бо дам в вашу руку ме́шканців цього кра́ю, — і ти виженеш їх перед собою»^[2].

Фразеологія

Земля обітована в переносному значенні означає благодатний край, де панує повний достаток. Наприклад: "Брели [заробітчани], зігнувшись під клунками, виснажені, худі, почорнілі від гарячих супротивних вітрів, пробиваючись на Каховку, як у землю обітовану" (О. Гончар).^[3]

Примітки

1. "וזה גבול הארץ" ח. בר־דרומא עמוד 43
2. Вихід, розділ 23, вірш 31
3. ЗЕМЛЯ ОБІТОВАНА — ФРАЗЕОЛОГІЯ (укр.)