Затока Спеки
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Затока Спеки (лат. Sinus Aestuum) — морська ділянка на видимому боці Місяця, на східному краю Океану Бур. Розмір — близько 300 км, координати центру — 12.1° пн. ш. 8.3° зх. д. / 12.1; -8.3 (Затока Спеки)[1].
Затока Спеки | |
---|---|
лат. Sinus Aestuum | |
Координати центра | 12.1° пн. ш. 8.3° зх. д. / 12.1; -8.3 |
Розмір | 300 км |
Епонім | спека |
Назву затверджено | 1935 |
Затока Спеки на Вікісховищі |
На заході Затока Спеки зливається з Океаном Бур і не має чіткої межі. В цьому напрямку від неї лежить великий кратер Коперник, а за ним — Море Островів. На південному сході просторе узвишшя відділяє Затоку Спеки від Затоки Центральної, а на сході менше узвишшя — від Моря Парів. На півночі вона обмежена Апеннінами, за якими лежить Море Дощів.
На заході Затоки Спеки лежать два великі кратери — добре збережений Ератосфен та «кратер-привид» Стадій. Район затоки примітний дуже сильними варіаціями альбедо: її західна частина вкрита яскравими викидами кратера Коперник, а узвишшя східного, південного та південно-західного берега — темними вулканічними викидами[2][3]. В одній із цих темних областей, на південь від затоки (5.8° пн. ш. 7.7° зх. д. / 5.8; -7.7 (Місто Груйтуйзена)), лежить ділянка незвичайного рельєфу — Місто Груйтуйзена.