![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7d/HomeEarthRodAustralia1.jpg/640px-HomeEarthRodAustralia1.jpg&w=640&q=50)
Заземлювач
провідна частина (провідник) або сукупність з'єднаних між собою провідних частин (провідників), що перебуває в електричному контакті із зем / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Зазе́млювач (рос. заземлитель; англ. earth electrode, ground electrode (US); нім. Erdelektrode f, Erder m)[1] — провідна частина (провідник) або сукупність з'єднаних між собою провідних частин (провідників), що перебуває в електричному контакті із землею безпосередньо або через проміжне струмопровідне середовище (наприклад бетон)[2].
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7d/HomeEarthRodAustralia1.jpg/640px-HomeEarthRodAustralia1.jpg)
Заземлювач використовується для заземлення частин кола та здатний витримувати протягом нормативного часу струми за ненормальних умов, таких як коротке замикання, але не передбачений для проведення струму за нормальних умов роботи у колі.
Заземлювач може спричиняти вимикання споживачів за умови короткого замикання чи появи різницевих струмів засобами аварійного захисту та пристроями захисного відключення.
Заземлювачі можуть бути як природними, так і штучними.
Штучний заземлювач — такий заземлювач, який спеціально монтують і використовують з метою заземлення[2].
Природний заземлювач — такий заземлювач, який первісно монтується для інших цілей, ніж заземлення, але крім своїх безпосередніх функцій одночасно може виконувати функції заземлювача (наприклад, арматура фундаментів будівель і опор повітряних ліній, трубопроводи комунікацій будівель і споруд тощо)[2].
Електрично незалежні заземлювачі — заземлювачі, розташовані на такій відстані один від одного, що максимально можливий струм, який може стікати в землю по одному з них, суттєво не впливає на електричний потенціал інших[2].