![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Bridget-riley-bolt-of-colour-1-chinati-foundatin-marfa-texas.jpg/640px-Bridget-riley-bolt-of-colour-1-chinati-foundatin-marfa-texas.jpg&w=640&q=50)
Жінки-мисткині
жінки різних епох, що займалися образотворчим мистецтвом / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Жінки-мисткині?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Відсутність жінки в каноні західного мистецтва стала предметом дослідження з початку 1970-х. Впливове есе Лінди Нохлін 1971 року «Чому не було великих жінок-художниць?» досліджує соціальні та інституційні бар’єри, які заважали більшості жінок отримати мистецькі професії впродовж історії, спонукає по-новому зосередитися на художницях та мисткинях, їхньому мистецтві та досвіді та феміністичному мистецькому русі.[1] [2] [3] Попри те, що жінки створювали мистецтво протягом всієї історії, їхня робота, порівняно з працею чоловіків, часто приховувалась, не помічалася та недооцінювалася. Західний канон історично цінував чоловічу роботу над жіночою[4] та додавав гендерні стереотипи видам мистецтва, які в першу чергу асоціювалися з жінками (таким як текстиль та ткацтво).[5] Численні твори жінок помилково приписані чоловікам.[6] Широке визнання робіт художниць прискорилося, коли вони продовжували створювати роботи, що ускладнювалися і кидали виклик розумінню.[7]
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/ce/Bridget-riley-bolt-of-colour-1-chinati-foundatin-marfa-texas.jpg/640px-Bridget-riley-bolt-of-colour-1-chinati-foundatin-marfa-texas.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/5a/Villers_Young_Woman_Drawing.jpg/640px-Villers_Young_Woman_Drawing.jpg)
Гендерні стереотипи в медіа, наприклад, пов'язували ткацтво, текстильні мистецтва та кераміку перш за все з жінками попри те, що до промислової революції ними займались чоловіки (у Британії, Естонії чоловіки досі в'яжуть; у 19 ст. чоловік-ткач — буденність, відображена на полотнах Ван Гога; у В'єтнамі вишивання картин — часто чоловіче заняття). Крім того, форми мистецтва, що закріплювались за жінками, здебільшого знижені до категорій «ремесла», а не високого образотворчого мистецтва.[8]
Жінки в мистецтві стикалися з постійними викликами через упередження в мейнстрімному художньому світі:[8] від неможливості чи труднощів у навчанні, подорожах і продажі робіт до додаткових ускладнень у здобутті визнання.[6] Умовність поділу на «чоловічі» і «жіночі» мистецтва жінки перетинали майже у всіх мистецьких галузях. Історія зберегла чимало мисткинь, хоча їх налічувалося критично мало — через елітарність, дороговизну та недоступність мистецьких освіти і фаху.
З кінця 1960-х і 1970-х феміністичні мисткині та історикині мистецтва створили феміністичний мистецький рух, відкрито звернений на реабілітацію ролі жінок у художньому світі та дослідження доробку жінок у мистецтві й суспільстві.[8]