Жуков Сергій Анатолійович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Сергій Анатолійович Жуков (25 листопада 1947, Хабаровськ — 30 вересня 2004, Київ) — український військовослужбовець, науковець-радіотехнік, педагог. Доктор технічних наук (1999), професор (1999). Співзасновник сучасної системи української військової освіти, здійснив суттєвий внесок в удосконалення технічних характеристик та бойових можливостей радіолокаційних станцій.
Сергій Жуков | |
---|---|
![]() | |
Народився | 25 листопада 1947(1947-11-25)
Хабаровськ, РРФСР |
Помер | 30 вересня 2004(2004-09-30) (56 років) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Alma mater | Київське вище інженерне радіотехнічне училище протиповітряної оборони (1970) |
Галузь | радіотехніка |
Заклад | Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1982—2004) |
Посада | викладач, доцент, професор, начальник військової кафедри, начальник відділення військової підготовки, начальник Військового інституту, директор Інституту післядипломної освіти |
Вчене звання | професор (1999) |
Науковий ступінь | доктор технічних наук (1999) |
Відомі учні | Олександр Безносюк, Віктор Балабін |
Відомий завдяки: | створенню сучасної системи української військової освіти, реформуванню Військового інституту КНУ, удосконаленню технічних характеристик та бойових можливостей радіолокаційних станцій |
Нагороди |
Проходив службу в низці «гарячих точок» світу. На початку 2000-х років входив до складу Українсько-польського миротворчого батальйону, що перебував у Косово. Генерал-лейтенант військової служби[1].
Понад 15 років — начальник Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (до 1998 року — військової кафедри та відділення військової підготовки), реформатор його структури. Автор понад 120 наукових робіт, зокрема близько 55 авторських свідоцтв на винаходи[2].