Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Жиді́вський привіле́й (чеськ. Privilegium Židovský) — грамота богемського короля Отокара II Перемисловича від 29 березня 1254 року. Надавала чеським юдеям широкі права на території Богемського королівства, а також інтегрувала їх до станового суспільства Богемії. Зокрема, юдеї отримали свободу пересування і дозвіл на лихварювання, були зрівняні у правах з християнами у кримінальних справах; заборонялося зводити кривавий наклеп на юдеїв і оскверняти юдейський цвинтар; суперечки між самими юдеями вирішував особисто король або уповноважений намісник тощо[1]. Видана за зразком указу австрійського герцога Фрідріха II Бабенберзького 1244 року і юдейських статей угорського короля Бели IV 1251 року[2]. Королі після Отокара ІІ неодноразово підтверджували чинність привілею на території Чеських земель аж до 1848 року.
Точна дата створення привілею невідома. Оригінал документа не зберігся і його текст відомий лише з пізніших копій-списків, які підтверджували оригінал. Текст, опублікований королем та імператором Карлом IV Люксембурзьким в 1356 році, вказує на 29 березня 1254 року як час створення оригіналу привілею[6]. Ця дата прийнята традиційною історіографією. Проте титулатура короля Отокара ІІ, зазначена у документі, використовувалася цим правителем лише у 1262–1269 роках. Через це історик Я. Захова датує оригінальний привілей 1262 роком[4].
Привілей Отокара ІІ створений за зразком привілея австрійського герцога Фрідріха II Бабенберзького 1244 року[7] і юдейських статей угорського короля Бели IV 1251 року[2]. Так, богемський привілей у багатьох місцях буквально збігається із австрійським[8]
Вважається, що Отакар II видав привілей у Відні. Він був чинним на всій території Богемського королівства, включаючи Моравське маркграфство, а також Австрійське і Штирійське герцогства. Пізніше Отокар підтверджував чинність цього документа в 1255 році в Кромержижі[9] та в 1268 році в Брно[10].
Жидівський привілей також підтвердив син Отокара, король Венцеслав II на початку свого правління, на прохання євреїв Знойма[11]
Після смерті Венцеслава III у Богемії був період нестабільності і юдейське населення перебувало в стані правової невизначеності.
1311 року король Йоганн Люксембурзькій підтвердив юдеям усі існуючі права, але привілей Отокара ІІ прямо не згадувася. Тим не менш, король дотримувався принципів привілею, про що свідчить подальше монарше правління.
30 вересня 1356 року привілей підтвердив король Карл IV[6], а 1393 — його син Венцеслав IV[12].
Оригінал привілею втрачено. Копія міститься в підтвердженні привілеїв юдеям імператора Карла IV від 1356 року, виданому в Штауфі. Це підтвердженя записане у найдавнішому юридичному рукописі архіву міста Праги початку XV ст., на сторінці 259. Пізнішу копію можна знайти в іншому юридичному рукописі з XV ст. того ж архіву на сторінці 139[3].
Більшість сучасних публікацій базуються на копії 1356 року.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.