Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Жан Каває́с (фр. Jean Cavaillès; [ˌkævaɪˈɛs] ; фр.: [ʒɑ̃ kavajɛs] ; 15 травня 1903 — 4 квітня 1944) — французький філософ і логік, який спеціалізувався на філософії математики та філософії науки. Брав активну участь у французькому Опорі, був заарештований гестапо 17 лютого 1944 року і розстріляний 4 квітня 1944 року.
| Жан Каваєс | |
|---|---|
| фр. Jean Cavaillès | |
 | |
| Народився | 15 травня 1903[1][2] Сен-Мексан-л'Еколь, Де-Севр, Франція |
| Помер | 4 квітня 1944[2] (40 років) або 17 лютого 1944[3] (40 років) Аррас ·вогнепальна рана |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | філософ, викладач університету, математик, боєць опору |
| Alma mater | Паризький університет, Вища нормальна школа і ліцей Людовика Великого (1922) |
| Науковий керівник | Леон Бренсвіґ |
| Вчителі | Леон Бренсвіґ |
| Знання мов | французька[1][4] |
| Заклад | Паризький університет |
| Учасник | Друга світова війна |
| Брати, сестри | Gabrielle Ferrièresd |
| Нагороди | |
Каваєс народився у містечку Сен-Мексан, у департаменті Де-Севр. Отримавши свій перший ступінь бакалавра в 1919 році та бакалаврат з математики та філософії наступного року, він навчався в Ліцеї Людовика Великого, включаючи два роки підготовчих класів, а 1923 року вступив до Вищої нормальної школи, де вивчав філософію. У 1927 році склав агрегаційний конкурсний іспит. У 1928 році він розпочав аспірантуру з філософії під керівництвом Леона Бруншвіга. У 1929—1930 роках Каваєс отримав стипендію Фонду Рокфеллера. У 1931 р. багато подорожував Німеччиною; у Геттінгені він задумав, спільно з Еммі Нетер, проект публікації листування Георга Кантора і Ріхарда Дедекінда. У 1929—1935 роках він був асистентом викладача у Вищій нормальній школі, а в 1936 році — викладачем у Ам'єнському ліцеї (нині фр.: Lycée Louis-Thuillier). У 1937 році успішно захистив головну та додаткову докторські дисертації[5] в Паризькому університеті та став доктором філософії. Потім він був призначений викладачем логіки та загальної філософії в Страсбурзькому університеті.
1939 року Каваєс був мобілізований як лейтенант піхоти до 43-го полку, пізніше був приєднаний до штабу 4-ї колоніальної дивізії. Двічі відзначений за хоробрість, 11 червня 1940 року потрапив у полон. Наприкінці липня 1940 року він утік із Бельгії до Клермон-Феррана, де розташовувався реорганізований Страсбурзький університет.
Наприкінці грудня 1940 року він зустрів Еммануеля д'Астьєра де ла Віжері, з яким створив невелику групу бійців опору, відому як «Остання колона». Щоб охопити ширшу аудиторію, вони створили газету, яка пізніше стала газетою Libération. Каваєс брав активну участь у редагуванні газети. Перше видання вийшло в липні 1941 року.
У 1941 році він був призначений професором у Сорбонні та виїхав із Клермон-Феррана до Парижа, де допоміг сформувати групу опору «Ліберасьйон-Нор», увійшовши до її керівного комітету.
У квітні 1942 року, за ініціативою Крістіана Піно, Центральне управління інформації та дій (BCRA) Лондона доручило йому створити розвідувальну мережу в Північній зоні, відомої як «Когорс». Крістіан Піно наказав йому пройти в Південну зону, а Каваєс очолив мережу та сформував подібні групи в Бельгії та на півночі Франції.
У вересні 1942 року він був заарештований разом з Піно в Нарбонні французькою поліцією. Після невдалої спроби втечі до Лондона його було інтерновано в Монпельє в табір Сен-Поль д'Ейжо, звідки він утік наприкінці грудня 1942 року. Книга, яку Каваєс написав у в'язниці в Монпельє в 1942 році, була опублікована посмертно в 1946 році за редакцією епістемолога Жоржа Канґієма та математика Шарля Ересмана під назвою Sur la logique et la theorie de la science («Про логіку і теорію науки»).
Переслідуваний режимом Віші як ворог народу і розшукуваний поліцією, він таємно втік до Лондона в лютому 1943 року. Там він кілька разів зустрічався з генералом Шарлем де Голлем.
Повернувшись до Франції 15 квітня, він залишив керівний комітет руху «Визволення», щоб повністю присвятити себе диверсійній діяльності. Він керував саботажем складів Крігсмаріне в Бретані та німецьких радіоустановок на узбережжі.
Після зради одного зі своїх зв'язкових, він був заарештований 28 серпня 1943 року в Парижі разом із сестрою та її шурином. Піддавшись тортурам, ув'язнений у в'язниці Френ, а потім у Комп'єні, він був переведений до Цитаделі Арраса і, за повідомленнями, був там страчений 17 лютого 1944 року. Нове дослідження в 2015 році показало, що ця дата була неправильною: він був засуджений і страчений 4 квітня 1944 року[6] Спочатку похований в Аррасі під дерев'яним хрестом з позначкою «невідомий номер 5». 1946 року його тіло було ексгумовано й перепоховано в крипті Сорбонни в Парижі.
1969 року був заснований Центр Каваєса при Вищій нормальній школі за адресою вулиця Улма 29 (3 поверх) як центр вивчення історії та філософії науки. На офіційному відкритті філософ Жорж Канґієм сказав: «Філософ-математик, заряджений вибухівкою, ясний і безрозсудний, рішучий без оптимізму. Якщо це не герой, то що таке герой?» ("Un philosophe mathématicien bourré d'explosifs, un lucide téméraire, un résolu sans optimisme. Si ce n'est pas un héros, qu'est-ce qu'un héros?)[7]
Каваєс був вшанований у наборі французьких поштових марок «Герої опору».
У фільмі 1969 року «Армія тіней» режисера Жана-П'єра Мелвіля, персонаж Люк Жарді (Вождь) був частково натхненний Каваєсом. Головний оперативник Жарді, який одужує від поранень у схованці, має лише п'ять книг; назва кожної — це публікація Каваєса, хоча автора вказано як «Люк Жарді».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
