Loading AI tools
Європейський і люксембурзький політик. Дав по морді Орбану З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Жан-Клод Ю́нкер (люксемб. Jean-Claude Juncker ([ʒ̊ɑ̃ːkloːd ˈjʊŋ.kɐ]); нар. 9 грудня 1954, Реданж, Люксембург) — європейський і люксембурзький політик. Прем'єр-міністр Люксембургу з 20 січня 1995 до 4 грудня 2013, міністр фінансів (1989–2009). Колишній голова Єврогрупи (клуб міністрів фінансів країн єврозони).
Жан-Клод Юнкер | |
---|---|
Jean-Claude Juncker | |
13-й Президент Європейської комісії | |
1 листопада 2014 — 30 листопада 2019 | |
Попередник | Жозе Мануель Баррозу |
Наступник | Урсула фон дер Ляєн |
23-й Прем'єр-міністр Люксембургу | |
20 січня 1995 — 4 грудня 2013 | |
Монарх | Жан Анрі |
Попередник | Жак Сантер |
Наступник | Ксав'є Бетель |
Міністр фінансів Люксембургу | |
14 липня 1989 — 23 липня 2009 | |
Монарх | Жан Анрі |
Попередник | Жак Сантер |
Наступник | Люк Фріден |
Народився | 9 грудня 1954 (69 років) Реданж-сюр-Аттерт, Люксембург |
Відомий як | політик, адвокат |
Країна | Люксембург |
Освіта | Університет Страсбурга (1979) |
Alma mater | LMRLd і Страсбурзький університет |
Політична партія | Християнсько-соціальна народна партія (Люксембург) |
У шлюбі з | Christiane Frisingd |
Професія | юрист |
Релігія | католицька церква |
Нагороди | |
Підпис | |
juncker.epp.eu | |
7 березня 2014 обраний головним кандидатом на виборах у Європарламент від консервативної Європейської народної партії (ЄНП).[1]
15 липня 2014 обраний президентом Європейської комісії. Його кандидатуру підтримали 422 депутата Європейського парламенту.[2] Вступив на посаду 1 листопада 2014.
16 липня 2019 на посаду президента Європейської комісії обрана колишня міністр оборони ФРН Урсула фон дер Ляєн.
Юнкер народився у місті Реданж. Його батько, який воював у Другій світовій війни після того, як був насильно завербований до Вермахту, був сталеваром і членом Конфедерації християнських профспілок. Юнкер навчався у Бельгії, перш ніж повернутися в Люксембург. Приблизно в той же час, у 1974, він вступив у Християнсько-соціальну народну партію. Юнкер продовжував вивчати право у Страсбурзькому університеті, де він отримав ступінь магістра права у 1979. Хоча він був приведений до присяги у палаті люксембурзької адвокатської ради у 1980, він ніколи не практикував як юрист.
У 1984 його вперше було обрано до Палати депутатів Люксембургу і відразу ж був призначений на посаду міністра праці в уряді Жака Сантера.
Незадовго до виборів 1989, Юнкер був серйозно травмований у ДТП і провів два тижні в комі. Тим не менше його знову було обрано до Палати депутатів і він отримав посаду міністра фінансів. В цей час Юнкер отримує посаду керуючого Світового банку від Люксембургу.
Після того, як Жак Сантер був призначений головою Європейської комісії, 20 січня 1995 Юнкер був затверджений прем'єр-міністром, в рамках коаліції з Люксембурзькою соціалістичною робітничою партією. Юнкер залишив свою посаду у Всесвітньому банку.
Жан-Клод Юнкер вважається одним із архітекторів Маастрихтського договору. У 2004 розглядався як імовірний кандидат на посаду голови Європейської комісії.
19 листопада 2014 року у Європейському парламенті було ініційовано розгляд питання про недовіру Юнкеру 76 депутатами через звинувачення у його причетності до фінансових махінацій, коли він обіймав посади прем'єр-міністра та міністра фінансів Люксембургу.[3]
Саме Юнкер ініціював перший саміт Україна — ЄС 5 вересня 1997. Він називав тоді себе головним лобістом України в ЄС.[4] Підтримує європейську інтеграцію України.[5]
29 серпня 2017 року, будучи головою Європейської комісії заявив, що Україна не є європейською країною в сенсі її членства в Європейському союзі та закликав подумати про покращення відносин з Росією, зазначивши, що це залежить від обох сторін і від цього залежить безпечне майбутнє ЄС. «Наразі у світі тривають 60 воєн, жодної з них в Європі. Окрім України, яка не є європейською країною в сенсі її членства в Європейському Союзі. Я знаю, що мій друг Порошенко кілька днів тому сказав, що Україна — це Європейський союз, але насправді, на цей момент це не так» — йшлося в заяві Юнкера в Брюсселі[6].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.