Ері Оттерс

«Ері Оттерс» (англ. Erie Otters) — американський молодіжний хокейний клуб, що представляє місто Ері, штат Пенсільванія. Команда виступає у середньозахідному дивізіоні західної конференції хокейної ліги Онтаріо. Домашнім майданчиком «видр» є Ері Інсуранс Арена, котра здатна вмістити до 5,5 тис. вболівальників.^[1]

Ері Оттерс
Ліга	Онтарійська хокейна ліга
Заснована	1996
Історія	1953-60 - Гамільтон Тайгер-Кьюбс 1960-74 - Гамільтон Ред Вінгз 1974-76 - Гамільтон Фінкапс 1976-77 - Сент-Кетерінс Фінкапс 1977-78 - Гамільтон Фінкапс 1978-84 - Брантфорд Александерс 1984-88 - Гамільтон Стілгокс 1988-96 - Ніагара-Фоллс Тандер 1996-зараз - Ері Отерс
Домашня арена	Ері Інсуренс Арена
Місто	Ері, Пенсільванія, США
Кольори
Генеральний менеджер	Шервуд Бессін
Головний тренер	Кріс Кноблауч
Ері Оттерс у Вікісховищі

Історія

Історія франшизи почалася в середині минулого століття, коли була створена команда «Гамільтон Тайгер Кьюбс». Наступні десятиліття клуб неодноразово змінював як свою назву, так і місце прописки. Нарешті в 1996 році команда «Ніагара-Фоллс Тандер» переїхала в американський штат Пенсільванія, де і був створений клуб «Ері Отерс».^[2]

На нововму місці команда отримала солідну вболівальницьку підтримку: в середньому на домашніх матчах «Отерс» присутні більше 3,5 тисяч фанів.^[3]

За 17 сезонів, проведених в ОХЛ, «видри» лише одного разу зуміли виграти кубка Робертсона (трофей, що вручається найкращій команді ОХЛ), у 2002 році. Того ж року команда брала участь у розіграші Меморіального кубку, однак поступилася на стадії півфіналу.

Результати по сезонах

Скорочення: І = Ігри, В = Виграші, Н = Нічиї, П = Поразки, ПО = Поразки не в основний час гри, ГЗ = Голів забито, ГП = Голів пропущено, О = Очки

Сезон	Ліга	І	В	Н	П	ПО	ГЗ	ГП	О	Місце	Плей-оф
1996-1997	ОХЛ	66	23	7	36	-	240	260	53	13-е з 17	Програш в чвертьфіналі дивізіону
1997-1998	ОХЛ	66	33	5	25	3	261	252	74	9-е з 18	Програш в чвертьфіналі дивізіону
1998-1999	ОХЛ	68	31	4	33	-	271	297	66	12-е з 20	Програш в чвертьфіналі конференції
1999-2000	ОХЛ	68	33	4	28	3	224	229	73	10-е з 20	Програш в півфіналі конференції
2000-2001	ОХЛ	68	45	10	11	2	264	171	102	1-е з 20	Програш у фіналі конференції
2001-2002	ОХЛ	68	41	4	22	1	246	218	87	4-е з 20	Чемпіони
2002-2003	ОХЛ	68	24	6	35	3	181	248	57	17-е з 20
2003-2004	ОХЛ	68	29	6	26	7	221	212	71	10-е з 20	Програш в півфіналі конференції
2004-2005	ОХЛ	68	31	6	26	5	186	207	73	11-е з 20	Програш в чвертьфіналі конференції
2005-2006	ОХЛ	68	26	-	35	7	219	266	59	17-е з 20
2006-2007	ОХЛ	68	15	-	50	3	209	378	33	20-е з 20
2007-2008	ОХЛ	68	18	-	46	4	206	343	40	19-е з 20
2008-2009	ОХЛ	68	34	-	29	5	233	239	73	11-е з 20	Програш в чвертьфіналі конференції
2009-2010	ОХЛ	68	33	-	28	7	257	259	73	11-е з 20	Програш в чвертьфіналі конференції
2010-2011	ОХЛ	68	40	-	26	2	281	227	82	9-е з 20	Програш в чвертьфіналі конференції
2011-2012	ОХЛ	68	10	-	52	6	169	338	26	20-е з 20
2012-2013	ОХЛ	68	19	-	40	9	206	312	47	19-е з 20
2013-2014	ОХЛ	68	52	-	14	2	312	170	106	2-е з 20	Програш у фіналі конференції

Гравці

Найвідоміші хокеїсти

• Бред Бойс
• Карло Колаяково
• Тім Коннолі
• Стів Монтадор
• Нік Палмьєрі
• Кріс Кемполі
• Стівен Валікет
• Майкл Рапп
• Раєн О'Райллі

Номери, що не використовуються

• 16 — Бред Бойс, нападник (1998-2002, 233 матчі).
• 18 — Вінс Скотт, нападник (2003-2007, 202 матчі). Виведено з обігу 2010 року^[4]

Український слід

За роки існування команди, за неї виступали двоє українців. Харків'янин Павло Штефан зіграв у складі «Ері» 18 поєдинків у сезоні 2000-2001 років. Інший українець, киянин Олександр Караульщук, провів в «Отерс» три повних сезони з 2001 по 2004 роки.

Примітки

1. erieevents.com. Erie Insurance Arena Facilities. Архів оригіналу за 14.02.2014. Процитовано 20.07.2013.(англ.)
2. Franchise History. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 20.07.2013.(англ.)
3. hockeydb.com. Erie Otters Statistics and History. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 20.07.2013.(англ.)
4. goerie.com (14.06.2010). Otters set to retire Scott's No. 18. Процитовано 20.07.2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)(англ.)

Джерела

• Офіційний сайт клубу [Архівовано 25 липня 2013 у Wayback Machine.](англ.)