![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e8/Eratosthenes_%2528LRO%2529.png/640px-Eratosthenes_%2528LRO%2529.png&w=640&q=50)
Ератосфенівський період
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ератосфенівський період — період геологічної історії Місяця, що настав після імбрійського й передував коперниківському. Названий за ім'ям типового кратера цього періоду — Ератосфена[1][2]. Межі цього періоду, особливо верхня, визначені нечітко[3]. Він почався 3,11–3,24 млрд років тому[1], а закінчився, за найбільш поширеними уявленнями, між 1,1 та 2,2 млрд років тому[4][1].
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e8/Eratosthenes_%28LRO%29.png/640px-Eratosthenes_%28LRO%29.png)
Межі ератосфенівського періоду проведені таким чином:
- початком періоду є час утворення морських ділянок, де всі кратери, більші за певний поріг, ще не встигли згладитися під впливом метеоритного бомбардування. А саме, на цих ділянках найбільші кратери, внутрішні схили яких згладжені до похилу в 1°, мають діаметр 240±10 м[2][5][3].
- Кінцем періоду зазвичай вважають час утворення найдавніших кратерів, що досі зберегли світлі промені. Його визначення ускладнене не лише проблематичністю з'ясування віку кратерів, а й тим, що сама ця межа дуже розмита: в різних випадках промені зникають із різною швидкістю[4] (докладніше див. у статті «коперниківський період»).
Отже, ці межі проведені не так, як усі інші відмітки на селенохронологічній шкалі (за появою визначних імпактних басейнів)[1]. Поява кратера Ератосфен не використовується для поділу місячної історії, бо не була подією глобального масштабу (його викиди вкривають невелику площу). Більш значною, хоча й більш тривалою, подією було падіння інтенсивності вивержень морської лави біля початку періоду; можливо, згодом воно ляже в основу визначення цієї межі[1].
Виділення цього періоду запропонували[6] 1962 року Ю. Шумейкер та Р. Хакман, засновники сучасного поділу історії Місяця на періоди[5][2][1].