![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Efez_Celsus_Library_5_RB.jpg/640px-Efez_Celsus_Library_5_RB.jpg&w=640&q=50)
Епістеме
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Епісте́ме, або епісте́ма (грец. ἐπιστήμη, episteme) — поняття в античній філософії, що позначає знання[1] (також науку або пізнання). Походить від дієслова ἐπίσταμαι, «знати, пізнавати, розуміти». Платон розумів епістеме (знання) як когнітивний стан душі, повністю зосереджений на необхідних і незмінних об'єктах — ідеях або формах. Він протиставляв епістемі термін «докса» (δόξα) — загальноприйняту думку, здоровий глузд; когнітивний стан душі, зосереджений на чуттєвих речах[1]. Розвиваючи думку Платона, Арістотель тлумачив епістеме як «науку», що надає необхідну й незмінну істину про необхідні й незмінні об'єкти[1]. Епістеме також відрізнялося від «техне» (techne) — ремесла, техніки чи прикладної науки. Від слова «епістеме» походить термін епістемологія[1], а також латинське слово «наука» (лат. scientia).
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Efez_Celsus_Library_5_RB.jpg/640px-Efez_Celsus_Library_5_RB.jpg)