Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ентоні Г'юїш (англ. Antony Hewish; 11 травня 1924, Фовей, Корнуолл, Англія — 13 вересня 2021) — англійський фізик-радіоастроном, член Лондонського королівського товариства. Лауреат Нобелівської премії з фізики 1974 року (спільно з Мартіном Райлом) «за піонерські дослідження в області радіофізики» і «за визначальну роль у відкритті пульсарів».
Ентоні Г'юїш | |
---|---|
англ. Sir Antony Hewish | |
Ім'я при народженні | англ. Antony Hewish |
Народився | 11 травня 1924[1][2][…] Фовей, Корнуолл, Англія |
Помер | 13 вересня 2021[3] (97 років) |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | астроном, астрофізик, фізик, викладач університету |
Alma mater | Королівський коледж в Тонтон, Кембриджський університет |
Галузь | фізика, астрономія |
Заклад | Кавендішської лабораторія в Кембриджі Маллардська радіоастрономічна обсерваторія Єльський університет |
Аспіранти, докторанти | Джоселін Белл Бернелл Peter Duffett-Smithd[4] |
Членство | Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук Індійська національна академія наук Європейська академія[5] Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd |
Нагороди | |
Ентоні Г'юїш у Вікісховищі |
Родився у місті Фовей (Корнуолл). Закінчив Кембриджський університет. У 1943—1946 перебував на військовій службі. З 1946 працює в Маллардській радіоастрономічної обсерваторії Кембриджського університету (з 1982-її директор), з 1951 також викладає в цьому університеті (з 1971 — професор радіоастрономії). З 1977 — також професор астрономії Королівського інституту Великої Британії.
Наукові роботи відносяться до радіоастрономії. У ранніх роботах досліджував вплив іоносферних неоднорідностей на проходження радіохвиль через іоносферу. У 1964 відкрив явище мерехтіння радіоджерел малих кутових розмірів при проходженні їхнього випромінювання через хмари плазми в міжпланетному просторі, особливо поблизу Сонця (характерний період мерехтінь — порядку 1 с); показав, як характеристики мерехтіння пов'язані з параметрами неоднорідностей міжпланетної плазми і з кутовими розмірами джерела, і використовував явище мерехтіння для вивчення сонячної корони і оцінки розмірів самих малих радіоджерел. У ході цих спостережень студентка Кембриджського університету Дж. Белл, яка працювала під керівництвом Г'юіша, в липні 1967 відкрила джерела пульсуючого радіовипромінювання; незабаром Г'юішем і його співробітниками були відкриті ще три подібних об'єкта, названі пульсарами (перше повідомлення про відкриття опубліковано 9 лютого 1968). Г'юїш показав позаземне походження виявленого радіовипромінювання і першим припустив, що воно пов'язане з нейтронними зорями; оцінив відстані до пульсарів за величиною дисперсії швидкості імпульсів в міжзоряному середовищі і показав, що вони розташовані у нашій Галактиці.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.