Емоційний стан
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Емоційні стани людини зумовлені соціальними умовами існування і мають особистісний характер. Якість переживань, зумовлених почуттями, залежить від того особистісного змісту і значення, яке має для людини предмет. Звідси почуття пов'язані не тільки із зовнішніми властивостями об'єкта, що сприймаються безпосередньо, а й з тими знаннями та поняттями, які має людина про нього. Почуття мають дієвий характер, вони або спонукають або пригнічують активність людини. Почуття, які спонукають активність, називаються стенічними, почуття, які пригнічують її — астенічними.
Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/20 січня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
Ця стаття потребує істотної переробки. (24 квітня 2021) |
Емоційні стани − це тривалі переживання, ефект від сильної емоційної реакції. До них відносять збудження, пригнічення (депресія), страх, тривогу. Емоційний стан є мінливим психічним явищем.[1]
Емоційний стан - поняття, що об'єднує настрої, внутрішні почуття, потяги, бажання, афекти й емоції. Образа, роздратування, збудження, істерика, занепад сил, мрійливість, хочу чи не хочу, - все це емоційні стани.[2]
Емоції і почуття — це своєрідні стани психіки, що накладають відбиток на життя, діяльність, вчинки й поведінку людини. Якщо емоційні стани визначають в основному зовнішню сторону поведінки та психічної діяльності, то почуття впливають на зміст і внутрішню сутність переживань, зумовлених духовними потребами людини[3].
До емоційних станів відносять:
Емоційний стан може бути позитивним, таким як щастя, радість, любов, або негативним, таким як гнів, страх, сумнів. Крім того, емоційний стан може бути також змішаним, де різні емоції переплітаються.[4]