Елвін Гейз

Елвін Ернест Гейз (англ. Elvin Ernest Hayes, нар. 17 листопада 1945, Рейвілл, Луїзіана, США) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиціях центрового і важкого форварда за декілька команд НБА, зокрема за «Вашингтон Візардс», яка навіки закріпила за ним ігровий №11. Чемпіон НБА.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гейз.

Елвін Гейз
Elvin Hayes
Гейз у грі за «Вашингтон Буллетс»
Завершив кар'єру
Центровий, Важкий форвард
Особисті дані
Прізвиська:	Великий Е (англ. The Big E)
Зріст:	206 см
Вага:	107 кг
Громадянство:	США
Народився:	17 листопада 1945 (79 років)(19451117)
	Рейвілл, Луїзіана, США
Коледж:	Х'юстон (1965–1968)
Драфт:	1 раунд / 1 номер, 1968 рік, «Сан-Дієго Рокетс»
Статистика в НБА
Очки:	27313 (21,0 за гру)
Підбирання:	16279 (12,5 за гру)
Блокшоти:	1171 (2,0 за гру)
Виступав за команди
«Сан-Дієго / Х'юстон Рокетс» (1968—1972) «Балтимор Буллетс» (1972—1981) «Х'юстон Рокетс» (1981—1984)
Особисті нагороди та досягнення Чемпіон НБА (1978) 12-разовий учасник Матчу всіх зірок НБА (1969–1980) 3 рази обирався до першої збірної всіх зірок НБА (1975, 1977, 1979) 3 рази обирався до другої збірної всіх зірок НБА (1973, 1974, 1976) 2 рази обирався до другої збірної всіх зірок захисту (1974, 1975) Включений до першої збірної новачків НБА (1969) найрезультативніший гравець регулярного чемпіонату НБА (1969) 2-разовий лідер за підборами в сезоні НБА (1970, 1974) Ігровий №11 закріплений командою «Вашингтон Візардс» Входить до «50 найвизначніших гравців в історії НБА» 2 рази обирався до першої збірної NCAA (1967, 1968)
Баскетбольна Зала Слави
Елвін Гейз у Вікісховищі

Введений до Баскетбольної Зали слави та входить до «50 найвизначніших гравців в історії НБА».

Ігрова кар'єра

На університетському рівні грав за команду Х'юстон (1965–1968). Разом з Доном Чейні був першим афроамериканським гравцем в історії закладу. Двічі включався до символічної збірної NCAA.

1968 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 1-м номером командою «Сан-Дієго Рокетс». Захищав кольори команди із Сан-Дієго, а згодом з Х'юстона протягом наступних 4 сезонів. У своєму дебютному сезоні відразу став найкращим бомбардиром ліги, набираючи 28,4 очка за гру, додаючи при цьому 17,1 підбирання. 11 листопада 1968 року встановив особистий рекорд результативності, набравши 54 очки в матчі проти «Детройт Пістонс». Наступного сезону став лідером ліги вже за підбираннями, збираючи 16,9 відскоків за гру. 1971 року команда переїхала до Х'юстона, міста, де Гейз прославився як баскетболіст в коледжі.

З 1972 по 1981 рік також грав у складі «Балтимор Буллетс», куди перейшов в обмін на Джека Маріна. Там разом з Весом Анселдом сформував потужну передню лінію, яка допомогла команді тричі виходити до фіналу НБА (1975, 1978 та 1979) та одного разу його виграти в 1978 році. 27 травня 1979 року в одному з матчів фінальної серії проти Сіетла встановив рекорд НБА, зробивши 11 підбирань в атаці. Стільки підбирань в атаці у матчі Фіналу НБА згодом підкорювались лише Деннісу Родману 1996 року.

Останньою ж командою в кар'єрі гравця стала «Х'юстон Рокетс», до складу якої він повернувся 1981 року і за яку відіграв 3 сезони. Закінчив кар'єру, зігравши загалом точно 50,000 хвилин. У його активі 16,279 підбирань, що є четвертим результатом в історії, після Вілта Чемберлейна, Білла Расселла та Каріма Абдул-Джаббара.

Кар'єра після НБА

Після завершення спортивної кар'єри певний час володів автосалоном в місті Кросбі, Техас. 2010 року почав роботу радіо коментатора матчів студентської команди Х'юстон Кугарс.^[1]

Статистика виступів в НБА

Скорочення
GP	Ігор провів	GS	Ігор у стартовій п'ятірці	MPG	Хвилин за гру
FG%	Відсоток влучень з гри	3P%	Відсоток триочкових	FT%	Відсоток штрафних кидків
RPG	Підбирань за гру	APG	Результативних передач за гру	SPG	Перехоплень за гру
BPG	Блокшотів за гру	PPG	Очок за гру	Жирний	Особистий рекорд

†	Позначає сезон, в якому Елвін Гейз ставав чемпіоном НБА
*	Лідер ліги

Регулярний сезон

Сезон	Команда	GP	GS	MPG	FG%	3P%	FT%	RPG	APG	SPG	BPG	PPG
1968–69	«Сан-Дієго Рокетс»	82	-	45.1	.447	-	.626	17.1	1.4	-	-	28.4*
1969–70	«Сан-Дієго Рокетс»	82*	-	44.7*	.452	-	.688	16.9*	2.0	-	-	27.5
1970–71	«Сан-Дієго Рокетс»	82	-	44.3	.428	-	.672	16.6	2.3	-	-	28.7
1971–72	«Х'юстон Рокетс»	82	-	42.2	.434	-	.649	14.6	3.3	-	-	25.2
1972–73	«Балтимор Буллетс»	81	-	41.3	.444	-	.671	14.5	1.6	-	-	21.2
1973–74	«Кепітал Буллетс»	81	-	44.5*	.423	-	.721	18.1*	2.0	1.1	3.0	21.4
1974–75	«Вашингтон Буллетс»	82	-	42.3	.443	-	.766	12.2	2.5	1.9	2.3	23.0
1975–76	«Вашингтон Буллетс»	80	-	37.2	.470	-	.628	11.0	1.5	1.3	2.5	19.8
1976–77	«Вашингтон Буллетс»	82	-	41.0	.501	-	.687	12.5	1.9	1.1	2.7	23.7
1977–78†	«Вашингтон Буллетс»	81	-	40.1	.451	-	.634	13.3	1.8	1.2	2.0	19.7
1978–79	«Вашингтон Буллетс»	82*	-	37.9	.487	-	.654	12.1	1.7	.9	2.3	21.8
1979–80	«Вашингтон Буллетс»	81	-	39.3	.454	.231	.699	11.1	1.5	.8	2.3	23.0
1980–81	«Вашингтон Буллетс»	81	-	36.2	.451	.000	.617	9.7	1.2	.8	2.1	17.8
1981–82	«Х'юстон Рокетс»	82	82	37.0	.472	.000	.664	9.1	1.8	.8	1.3	16.1
1982–83	«Х'юстон Рокетс»	81	43	28.4	.476	.500	.683	7.6	2.0	.6	1.0	12.9
1983–84	«Х'юстон Рокетс»	81	4	12.3	.406	.000	.652	3.2	.9	.2	.3	5.0
Усього за кар'єру		1303	?	38.4	.452	.147	.670	12.5	1.8	1.0	2.0	21.0
В іграх усіх зірок		12	4	22.0	.403	0	.647	7.7	1.4	.4	.5	10.5

Плей-оф

Сезон	Команда	GP	GS	MPG	FG%	3P%	FT%	RPG	APG	SPG	BPG	PPG
1969	«Сан-Дієго Рокетс»	6	–	46.3	.526	–	.660	13.8	0.8	–	–	25.8
1973	«Балтимор Буллетс»	5	–	45.6	.505	–	.697	11.4	1.0	–	–	25.8
1974	«Кепітал Буллетс»	7	–	46.1	.531	–	.707	15.9*	3.0	0.7	2.1	25.9
1975	«Вашингтон Буллетс»	17*	–	44.2	.468	–	.677	10.9	2.2	1.5	2.3	25.5
1976	«Вашингтон Буллетс»	7	–	43.6	.443	–	.582	12.6	1.4	0.7	4.0*	20.0
1977	«Вашингтон Буллетс»	9	–	45.0*	.428	–	.695	13.6	1.9	1.1	2.4	21.0
1978†	«Вашингтон Буллетс»	21*	–	41.3*	.491	–	.594	13.3*	2.0	1.5	2.5	21.8
1979	«Вашингтон Буллетс»	19	–	41.4	.429	–	.669	14.0	2.0	0.9	2.7	22.5
1980	«Вашингтон Буллетс»	2	–	46.0	.390	–	.800	11.0	3.0	0.0	2.0	20.0
1982	«Х'юстон Рокетс»	3	–	41.3	.340	–	.533	10.0	1.0	0.7	3.3	14.0
Усього за кар'єру		96	?	43.3	.464	–	.652	13.0	1.9	1.1	2.6	22.9

Примітки

1. Elvin Hayes to Join Men's Basketball Radio Broadcast Crew. University of Houston Athletics (англ.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.

Посилання

• Біографія на NBA.com
• Біографія на сайті Баскетбольної зали слави