AI tools

Список чемпіонів НБА

стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Список чемпіонів Національної баскетбольної асоціації (НБА) та Баскетбольної асоціації Америки (БАА) (1946—49 роки). Всі фінальні серії проходили до чотирьох перемог (до семи ігор у серії) та проводились між переможцями Західної та Східної конференцій (які до 1970 року називались дивізіонами), за винятком сезону 1949—50, коли чемпіон Східного дивізіону грав у фіналі з переможцем серії між Західним та Центральним дивізіонами.

Ігри проводились за форматом 2-2-1-1-1: 2 гри вдома, 2 на виїзді, гра вдома та знов гра на виїзді, а потім остання гра вдома (команда з найкращим показником перемог починала серію на домашній арені). Цей формат діяв до сезону 1984—85 (окрім сезонів 1953–55, 1975 та 1978 років, останні два проводились за форматом 1-2-2-1-1). Після 1985 року був прийнятий формат 2-3-2 (команда з найкращим показником перемог починала серію на домашній арені). Зараз ігри плей-оф проводяться за старим форматом 2-2-1-1-1.[1]

До 1978 року команда, яка здобувала перемогу у фіналі нагороджувалась Кубком Волтера А. Брауна. В сезоні 1977—78 дизайн кубка змінили, а вже з сезону 1983—84 трофей отримав нову назву — Трофей Ларрі О'Браєна.

За кількістю чемпіонів Східна конференція/дивізіон випереджає Західну конференцію/дивізіон з рахунком 39-33. Команда колишнього Центрального дивізіону вигравала чемпіонат лише одного разу.

Трофеї

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Справжній Трофей Волтера А. Брауна можна побачити в Баскетбольному Залі слави імені Нейсміта

Трофей Волтера А. Брауна

Трофей Волтера А. Брауна — це нагорода, яку вручали чемпіону БАА/НБА, починаючи з 1949 року до сезону НБА 1976-77. Трофей зберігався в команді-переможниці турніру протягом наступного сезону після перемоги, а потім передавався команді, яка вигравала турнір наступного року або залишався в цій самій команді, якщо вона знову перемогла в турнірі. Така традиція існує в НХЛ з Кубоком Стенлі.

Спочатку цей трофей називався Трофей Фіналу НБА (англ. NBA Finals trophy),[2], але його перейменували в сезоні НБА 1964-65 в честь Волтера А. Брауна, першого власника команди Бостон Селтікс, а також він відіграв важливу роль в об'єднанні АБА та Національної баскетбольної ліги США (National Basketball League) в НБА у 1949 році.[3][4]

Новий дизайн нагороди був створений для фіналу НБА 1977 року, при цьому він зберіг назву в честь Волтера А. Брауна. На відміну від традиції передавання одного і того самого трофею команді переможниці турніру, новий трофей віддавали команді-переможниці назавжди, а в наступні роки виготовляли такий самий. Трофей знову перейменували в сезоні НБА 1984-85 у Трофей Ларрі О'Браєна на честь колишнього комісара НБА Ларрі О'Браєна.[5][6][7]

Першою лауреатом нагороди в 1947 році стала команда Філадельфія Ворріорс, яка перемогла команду Чикаго Стагс.[8] Бостон Селтікс здобували трофей найбільшу кількість разів за історію його існування — 14. В період з 1957 по 1969 рік, ця команда вигравала Фінал НБА 11 з 13 разів, включаючи 8 поспіль виграшів трофею. Останнім хто здобув цей трофей була команда Філадельфія Севенті-Сіксерс, яка здолала Лос-Анджелес Лейкерс в фіналі НБА 1983 року.


Трофей Ларрі О'Браєна

Докладніше: Трофей Ларрі О'Браєна

Як уже згадувалося вище, трофей перейменували в сезоні НБА 1984-85 у Трофей Ларрі О'Браєна на честь Ларрі О'Браєна, який був на посаді комісара НБА в період з 1975 по 1983 рік.[5] Трофей зроблений з 14,5 фунтів (близько 6,6 кг) срібних стерлінгів, покритий 24-каратним золотом, і має висоту 61 см. Трофей зображує ніби баскетбольний м'яч влучає в кошик. Рік і назва команди викарбовуються на трофеї, і частіше за все виставляється в будівлі домашньої арени команди.[6][7][9]

Першою трофей здобула команда Бостон Селтікс в фіналі НБА 1984 року, перемігши Лос-Анджелес Лейкерс в семи матчах фінальної серії з рахунком 4–3.[10] Лос-Анджелес Лейкерс вигравали трофей вісім разів, а Чикаго Буллз - шість.[11]

Список чемпіонів

     та жирним Команда, що перемогла у Фіналі НБА.
√ Команда, що має найкращий результат у сезоні
(краще співвідношення перемог та поразок).
Більше інформації Рік, Чемпіон Західної конференції ...
Рік Чемпіон Західної конференції Рахунок Чемпіон Східної конференції Посилання
Фінали Баскетбольної асоціації Америки
1947Чикаго Стегс1–4Філадельфія Ворріорс[12]
1948Балтимор Буллетс[a]4–2Філадельфія Ворріорс[13]
1949[b]Міннеаполіс Лейкерс4–2Вашингтон Кепітолс[14]
Фінали Національної баскетбольної асоціації
1950Міннеаполіс Лейкерс[c] 4–2Сірак'юс Нешналс√[15][16]
1951Рочестер Роялс4–3Нью-Йорк Нікс[17]
1952Міннеаполіс Лейкерс4–3Нью-Йорк Нікс[18]
1953Міннеаполіс Лейкерс√4–1Нью-Йорк Нікс[19]
1954Міннеаполіс Лейкерс√4–3Сірак'юс Нешналс[20]
1955Форт Вейн Пістонс3–4Сірак'юс Нешналс√[21]
1956Форт Вейн Пістонс1–4Філадельфія Ворріорс√[22]
1957Сент-Луїс Гокс3–4Бостон Селтікс√[23]
1958Сент-Луїс Гокс4–2Бостон Селтікс√[24]
1959Міннеаполіс Лейкерс0–4Бостон Селтікс√[25]
1960Сент-Луїс Гокс3–4Бостон Селтікс√[26]
1961Сент-Луїс Гокс1–4Бостон Селтікс√[27]
1962Лос-Анджелес Лейкерс3–4Бостон Селтікс√[28]
1963Лос-Анджелес Лейкерс2–4Бостон Селтікс√[29]
1964[d]Сан-Франциско Ворріорс1–4Бостон Селтікс√[30]
1965Лос-Анджелес Лейкерс1–4Бостон Селтікс√[31]
1966Лос-Анджелес Лейкерс3–4Бостон Селтікс[32]
1967Сан-Франциско Ворріорс2–4Філадельфія Севенті-Сіксерс√[33]
1968Лос-Анджелес Лейкерс2–4Бостон Селтікс[34]
1969Лос-Анджелес Лейкерс3–4Бостон Селтікс[35]
1970Лос-Анджелес Лейкерс3–4Нью-Йорк Нікс√[36]
1971Мілвокі Бакс√4–0Вашингтон Буллетс[37]
1972Лос-Анджелес Лейкерс√4–1Нью-Йорк Нікс[38]
1973Лос-Анджелес Лейкерс1–4Нью-Йорк Нікс[39]
1974Мілвокі Бакс√3–4Бостон Селтікс[40]
1975Голден-Стейт Ворріорс4–0Вашингтон Буллетс√[41]
1976Фінікс Санз2–4Бостон Селтікс[42]
1977[e]Портленд Трейл-Блейзерс4–2Філадельфія Севенті-Сіксерс[43]
1978Сієтл Суперсонікс3–4Вашингтон Буллетс[44]
1979Сієтл Суперсонікс4–1Вашингтон Буллетс√[45]
1980Лос-Анджелес Лейкерс4–2Філадельфія Севенті-Сіксерс[46]
1981Х'юстон Рокетс2–4Бостон Селтікс√[47]
1982Лос-Анджелес Лейкерс4–2Філадельфія Севенті-Сіксерс[48]
1983Лос-Анджелес Лейкерс0–4Філадельфія Севенті-Сіксерс√[49]
1984Лос-Анджелес Лейкерс3–4Бостон Селтікс√[50]
1985Лос-Анджелес Лейкерс4–2Бостон Селтікс√[51]
1986Х'юстон Рокетс2–4Бостон Селтікс√[52]
1987Лос-Анджелес Лейкерс√4–2Бостон Селтікс[53]
1988Лос-Анджелес Лейкерс√4–3Детройт Пістонс[54]
1989Лос-Анджелес Лейкерс0–4Детройт Пістонс√[55]
1990Портленд Трейл-Блейзерс1–4Детройт Пістонс[56]
1991Лос-Анджелес Лейкерс1–4Чикаго Буллз[57]
1992Портленд Трейл-Блейзерс2–4Чикаго Буллз√[58]
1993Фінікс Санз√2–4Чикаго Буллз[59]
1994Х'юстон Рокетс4–3Нью-Йорк Нікс[60]
1995Х'юстон Рокетс4–0Орландо Меджик[61]
1996Сієтл Суперсонікс2–4Чикаго Буллз√[62]
1997Юта Джаз2–4Чикаго Буллз√[63]
1998Юта Джаз√2–4Чикаго Буллз√[64]
1999Сан-Антоніо Сперс√4–1Нью-Йорк Нікс[65]
2000Лос-Анджелес Лейкерс√4–2Індіана Пейсерс[66]
2001Лос-Анджелес Лейкерс4–1Філадельфія Севенті-Сіксерс[67]
2002Лос-Анджелес Лейкерс4–0Нью-Джерсі Нетс[68]
2003Сан-Антоніо Сперс√4–2Нью-Джерсі Нетс[69]
2004Лос-Анджелес Лейкерс1–4Детройт Пістонс[70]
2005Сан-Антоніо Сперс4–3Детройт Пістонс[71]
2006Даллас Маверікс2–4Маямі Гіт[72]
2007Сан-Антоніо Сперс4–0Клівленд Кавальєрз[73]
2008Лос-Анджелес Лейкерс2–4Бостон Селтікс√[74]
2009Лос-Анджелес Лейкерс√4–1Орландо Меджик[75]
2010Лос-Анджелес Лейкерс4–3Бостон Селтікс[73]
2011Даллас Маверікс4–2Маямі Гіт[73]
2012Оклахома-Сіті Тандер1–4Маямі Гіт[76]
2013Сан-Антоніо Сперс3–4Маямі Гіт[77]
2014Сан-Антоніо Сперс4–1Маямі Гіт[78]
2015Голден-Стейт Ворріорс4–2Клівленд Кавальєрс[79]
2016Голден-Стейт Ворріорс3–4Клівленд Кавальєрс[80]
2017Голден-Стейт Ворріорс4–1Клівленд Кавальєрс[81]
2018Голден-Стейт Ворріорс4–0Клівленд Кавальєрс[82]
2019Голден-Стейт Ворріорс2–4Торонто Репторз[83]
2020Лос-Анджелес Лейкерс4–2Маямі Гіт[84]
2021Фінікс Санз2–4Мілвокі Бакс[85]
2022Голден-Стейт Ворріорс4–2Бостон Селтікс[86]
2023Денвер Наггетс4–1Маямі Гіт[87]
2024Даллас Маверікс1–4Бостон Селтікс[88]
Закрити

Примітки

  • a  Команда не має стосунку до нинішнього клубу Вашингтон Візардс, який раніше називався Балтимор Буллетс.
  • b  В сезоні 1949-50 ліга складалась з трьох дивізіонів. Міннеаполіс Лейкерс грав у Центральному дивізіоні.[16]
  • c  Згідно з регламентом НБА при розподіленні на три дивізіони, команда з найкращою різницею перемог/поразок після Фіналу дивізіону автоматично потрапляла до фіналу чемпіонату, в той час як інші переможці дивізіонів грали між собою за право виходу до фіналу.
  • d  Трофей назвали Трофей Волтера А. Брауна.
  • e  Змінився дизайн трофею.[6][7]

Посилання в тексті

Зовнішні посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.