Екстерналія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Екстерналія (англ. externality), або зовнішній ефект, в економічній теорії — вплив ринкової трансакції на третіх осіб, не опосередкований ринком.
Основи поняття були введені у 1920 році Артуром Піґу у книзі «Економічна теорія добробуту» (англ. The Economics of Welfare, 1920).
Словосполучення «зовнішні ефекти» запровадив у науковий лексикон Пол Самуельсон у 1958 році.
За наявності зовнішніх ефектів ринкова рівновага перестає бути ефективною: з'являється «мертвий вантаж» (англ. Deadweight loss), порушується ефективність за Парето, тобто виникає фіаско ринку.
Зовнішній ефект відбувається завжди, коли дії домогосподарства або фірми безпосередньо впливають на витрати або вигоди інших домогосподарств або фірм, при чому ці побічні ефекти не відбиваються у ринкових цінах.[1]