Діабет (види)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Діабет (від дав.-гр. διαβαίνω дав.-гр. διαβαίνω — «переходжу, перетинаю») — загальна назва захворювань, що супроводжуються рясним виділенням сечі — поліурією. Найчастіше мають на увазі цукровий діабет, у якому підвищений рівень глюкози у крові.
Назва походить від грецького слова «діавено», що означає «проходжу крізь», «протікаю»[1]. Античний лікар Аретей Каппадокійський (30-90 роки зв.е.) описав поліурію, яку пов'язував з тим, що рідини, що надходять в організм, протікають через нього та виділяються у незміненому вигляді[1]. Синдром нецукрового діабету був відомий ще в давнину, але до XVII століття відмінностей між цукровим і нецукровим діабетом не знали[2]. Для позначення діабету з солодким смаком сечі — цукрового діабету, до слова діабет додали mellitus (від латинського mel — «мед»)[1].
У XIX — на початку XX століття з'явилися ґрунтовні роботи з нецукрового діабету, встановлений зв'язок синдрому з патологією центральної нервової системи та задньої частки гіпофіза (супраоптичне ядро гіпоталамуса → супраоптико-гіпофізарний тракт → нейрогіпофіз[2]). У клінічних описах під терміном «діабет» найчастіше мають на увазі спрагу і сечовинурення (цукровий і нецукровий діабет), проте є й інші види — фосфат-діабет, нирковий діабет (обумовлений низьким порогом для глюкози, не супроводжується сечовинуренням) і так далі.