Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дяченко Микита Андрійович — (14 (26) вересня 1809 р., Яхники Лохвицького повіту Полтавської губернії, нині Лохвицького району Полтавської області — 9 (21) квітня 1877, Київ) — український математик. Доктор математики та астрономії (1851). Заслужений ординарний професор по кафедрі чистої математики, декан фізико-математичного факультету Імператорського університету Святого Володимира. Брат математика Амоса Дяченко.
| Дяченко Микита Андрійович | |
|---|---|
,.jpg) | |
| Народився | 14 (26) вересня 1809 Яхники, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 9 (21) квітня 1877 (67 років) Київ, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | Імператорський Харківський університет (1829) |
| Галузь | математичний аналіз |
| Заклад | Імператорський Харківський університет Імператорський університет Святого Володимира |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук (1838) |
| Нагороди |   |
 Дяченко Микита Андрійович у Вікісховищі | |
Народився в сім'ї дворянина Полтавської губернії. Рано залишився сиротою.
Закінчив Слобідсько-Українську гімназію у Харкові.
У 1826 р. вступив на фізико-математичне відділення філософського факультету[1] Харківського університету казеннокоштним студентом. У 1829 р. закінчив університет зі ступенем кандидата, був залишений при ньому репетитором математичних наук для казеннокоштних студентів.
У кінці 1830 року[1] був призначений учителем природнчих наук і фізики у Слобідсько-Українську гімназію, де колись сам навчався.
У 1831 р. призначений учителем фізики у Харківський інститут шляхетних дівчат.
У 1832 р. почав викладати в Харківському університеті оптику, а потім начатки математики.
У 1836 р. здав магістерський іспит і захистив дисертацію «Міркування про успіхи, зроблені після Ейлера в теорії визначених інтегралів». Був удостоєний ступеня магістра і призначений ад'юнктом, а через півроку — виконуючим обов'язки екстраординарного професора прикладної математики.
В кінці 1838 р. захистив дисертацію «Міркування про гідравлічні колеса».
В кінці квітня 1839 р. був переведений до Імператорського університету Святого Володимира (Київ). У 1840 р. був затверджений ординарним професором на кафедрі чистої та прикладної математики. Після поділу цієї кафедри між двома викладачами, залишив за собою кафедру чистої математики, яку обіймав до виходу у відставку. У 1847—1856 рр., а також в 1861—1867 рр. був деканом фізико-математичного факультету.
В університеті св. Володимира читав курси диференціального та інтегрального числення, застосування диференціального та інтегрального числення до геометрії, теорію визначених інтегралів, інтегрування диференціальних рівнянь, різницеве обчислення, варіаційне числення, алгебраїчний аналіз і аналітичну геометрію. У 1841 р. і 1852 р. також викладав статику, динаміку, гідростатику і гідродинаміку.
З 1863 р — дійсний статський радник.
Вийшов у відставку 1 (13) липня 1867 р.
Решту часу життя прожив у Києві, де і помер.[1]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
