Дюксин
село в Рівненській області, Україна / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Дюксин?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Дю́ксин — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 1325 осіб. Входить до ОТГ Деражне. До 2016 року було центром Дюксинської сільської ради. Нині входить до Деражненського сільської ради
село Дюксин | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Рівненська область | ||||
Район | Рівненський район | ||||
Громада | Деражненська сільська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1446 | ||||
Населення | 1186 | ||||
Площа | 4,65 км² | ||||
Густота населення | 284,95 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 35055 | ||||
Телефонний код | +380 3657 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°49′43″ пн. ш. 26°05′34″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
170 м | ||||
Водойми | р.Горинь | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 35055, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Дюксин | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
|
Дюксин (пол. Duxin) (в документах Духсин, Доксин, Диксин) одне з найстаріших поселень західної України. Річка Горинь тут особливо красива в обрамленні густих верболозів. За народними оповідями село Дюксин було засноване двома братами, які мовляв, після довготривалого плавання зупинились тут при високому березі Горині для відпочинку. Оглянувши мальовничу околицю, вирішили осісти . Невдовзі появився малий хутірець який назвали Дюксином, оскільки у ньому проживали дюксинці — знамениті мисливці і риболови. Інша легенда твердить що засновником села є сім'я Дюка, який заснувавши свій хутір, піклувався про нього, лікував людей, пізніше його справу продовжив син. За оповідями людей саме на честь Дюка і його сина, назвали село.
За іншою версією, село засноване Князем, який відпочива тут перед тим як перебратися на іншу сторону річки Горинь.
Дукс (лат. Dux; множ. Duces) - в Римській імперії і Візантії - звання військового вождя або лідера. Duc - чоловіче ім'я, похідне з латинської. Дукс – начальник, пізніше також використовувалось для позначення ватажків варварських войовничих племен. У ІХ-Х столітті він перетворився на титул спадкових володарів племен, пізніше територіальних правителів. У польській мові «dux» перекладається як вожак, командир, генерал, князь .[1]
Діалектично щодо назви села, тут варто лише говорити про особливості вимови її діалектоносіями. Фонетично це можна записати так [д іỳ к с ин], хоча звучить як дифтонг [іу]. Але голосний [і] тут під більшим наголосом, тому частіше кажуть [д і к с и н], де [і] наближається у вимові до [и]. Отже, назва має іншомовне походження з германських мов, а саме корінь dux, який вказує на статус князівства. Діалектоносії імовірно намагались пристосувати власне нашу вимову до кореня романо-германського походження, до назви додали власне український суфікс [ин], що позначає приналежність комусь, чиюсь власність, як-от: Маріїн, Миколин.[2]
Перша письмова згадка про село — 1446 р."20 листопада 1446, в селі Несвіч князь Свидриґайло Ольґердович слузі за вірну службу надав кн. Івану Дмитровичу дозвіл про повернення Острожця та інших сіл: Косарів, Блищани, Теренош, Войниця на річці Іква, Перекали у Радомишля, а біля Стубли - Дюксин, Суськ на річці Горині.[3]
На початок XVI ст. володіння Дмитра Острозького. Згодом належали нащадкам Івана Дмитровича, Головані-Острожецькі.
У середині 16 ст. Дюксин належало до Доростайських. В 1577 р. село належало до Клеванської волості княгині Іванової Чарторийської, яка платила з 8 дим. і 2 город. В 1587 р. Дюксин належав до Жуковецької волості князя Олександра Пронського, луцького старости. Дюксин перебував у власності білорусько-литовського магнатського роду Сапег, Ходкевичів, а також кількох поміщиків.
Від найдавніших часів в Дюксині був великий сплав лісу, тут зв'язували великі каравани плисів, що йшли до Дніпра Горинню і Прип'яттю. В околицях села, особливо над річками, часті знахідки кремінних і камінних знарядь. Навколо села чимало памяток археології місцевого значення.
В 1887 р. було 129 будинків і 889 жителів, дерев'яна церква з 1775 р.
20 вересня 2015 року архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон освятив храм на честь святого архістратига Божого Михаїла[4]