Друзи
арабомовна езотерична релігійна спільнота / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Друзи?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Про мінералогічний термін дивіться статтю Друза.
Друзи — دروز | |
---|---|
Друзька зірка | |
Кількість | 450 000 до 1 000 000 |
Ареал |
Сирія: 865 000 |
Близькі до: | Алевіти, Алавіти |
Мова | арабська, іврит |
Релігія | друзизм |
Друзи (арабська: درزي, множина, دروز,; івр. דרוזים) — релігійна спільнота, розташована перш за все в Лівані, Ізраїлі та Сирії, традиційна релігія якої почала відгалуження від ісмаїлітської секти ісламу, але унікальна в поєднанні гностицизму, неоплатонізму й інших філософій. Теологічно, друзи вважають себе «ісламською сектою».[1] Друзи називають себе Агль Аль-Тавгід («Люди Єдності») або аль-Муваххідун (Прихильники об'єднання).
Релігія друзів відкололася в ХІ столітті від шиїтської секти ісмаїлітів, але надалі значно змінилася. Друзька віра виникла на початку ХІ століття під впливом проповіді місіонера Мухаммеда бен Ісмаїла Наштакина ад-Даразі (і названа за його іменем) серед ісмаїлітів Єгипту та Південного Лівану. Самі друзи нерідко негативно ставляться до особи Даразі й слова «друзи», як самоназву не вживають (часто сприймають його, як образливе)[2].
Перехід друза в іншу релігію неможливий, оскільки він означав би й утрату національної приналежності. Друзом вважається тільки той, чиї мати й батько — друзи. Прийняти віросповідання друзів неможливо, оскільки не існує інституту переходу в друзьку віру. Самі друзи, вірячи в переселення душ, стверджують, що кожній людській душі була представлена можливість прийняти друзьке віросповідання в період так званих «відчинених брам» (до XV століття християнського літочислення, за деякими іншими відомостями — до ХІІ–ХІІІ століття). Усі душі, які ухвалили рішення про перехід до друзької віри, перероджуються в друзів, решта душ відмовилася від переходу в друзьку віру.
Друзи приймають доктрину такія («уявна обмовка», яка може використовуватися для заховання справжніх поглядів), згідно з якою вірний, що живе у ворожому середовищі, може зовні прийняти її умовності, зберігаючи в душі дійсну віру. Брехня та дезінформація іновірців заради вигоди громади не є кепським учинком. Друзьке суспільство є замкнутою організацією, очолюваною уккаль (розумні, знавці, множина від акиль), які керують масою вірних (джуххаль — неосвічені, множина від джахиль). Уважається, що існує досить складна ієрархія уккаль.[3]
Є також вищі духовні авторитети, яких називають «аджавід» (множина від джейїд), — досконалі. Уккаль можна стати тільки після досягнення 40 років, пройшовши серію спеціальних багаторічних курсів і програм релігійного й філософського навчання. Заведено вважати, що, наприклад, ні Камаль Джумблат, ні Валід Джумблат уккаль не були, та й не могли ними бути. Ряд фахівців відзначає наявність конфліктів між уккаль і світським керівництвом друзької громади.