У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Доценко.
Народився на Полтавщині. Навесні 1915-го р. закінчив Сорочинську семінарію, згодом— Віленське військове училище, яке в 1915р. евакуйоване до Полтави. У складі 107-го піхотного Троїцького полку брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській армії— підпоручник.
З 15 грудня 1918р.— старшина для доручень при Головному Отамані С. Петлюрі. У 1919—1922рр.— особистий ад'ютант Головного Отамана С. Петлюри.
1923—1924рр. у Львові видав два томи збірника документів «Літопис української революції», а згодом у Варшаві також книгу «Зимовий похід 6.12.1919— 6.05.1920» (1935). Помер у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі. Поховання зберіглося - поле XXXVІІІ, ряд північний, поховання 2, 50.076132°, 19.954807°[2];
Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник /Серія «Українські історики».— Київ: Інститут історії України НАН України, 2004.— Випуск 2, частина 2.— 382 с. Стор.149-150