Довгастий мозок
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Довга́стий мо́зок (лат. myelencephalon, medulla oblongata), заст. цибулина спинного мозку (bulbus medullae spinalis) — нижня частина стовбура головного мозку, що безпосередньо переходить у спинний мозок і значною мірою зберегла його сегментарні риси будови. У людини довгастий мозок становить порівняно невелику частку від загального об'єму головного мозку: має довжину приблизно 3 см, а ширину 2 см у найширшому місці і 1.5 см — у найвужчому. Це філогенетично найдавніший відділ головного мозку. Розташований між варолієвим мостом і спинним мозком, в який непомітно переходить у ділянці великого отвору потиличної кістки. Верхня частина довгастого мозку розширена у вигляді цибулини, тому його інколи називають цибулиною.
Довгастий мозок | |
---|---|
Деталі | |
Ідентифікатори | |
Латина | medulla oblongata |
Анатомія Грея | subject #187 |
MeSH | D008526 |
NeuroNames | 698 |
NeuroLex ID | birnlex_957 |
TA98 | A14.1.03.003 |
TA2 | 5983 |
FMA | 62004 |
Анатомічна термінологія |
У довгастому мозку розташовані ядра деяких із черепних нервів, зокрема язиково-глоткового, блукаючого, під'язикового. Цими нервами він пов'язаний з різними органами і тканинами організму, а низхідними і висхідними провідними шляхами — з усіма відділами ЦНС. В цій ділянці головного мозку знаходиться частина ретикулярної формації, а також дихальний і серцево-судинний нервові центри і центри рефлексів чхання, кашлю, ковтання, гикання, блювання та смоктання.