Дискографія Ріка Естлі
дискографія / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Дискографія Ріка Естлі?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Дискографія британського поп-музиканта Ріка Естлі налічує 7 студійних альбомів, 12 збірок, 2 реміксових альбоми, 22 сингли, 2 відеоальбоми, 16 відеокліпів.
| ||
Релізи | ||
---|---|---|
↙Студійні альбоми | 7 | |
↙Збірні альбоми | 12 | |
↙Сингли | 22 | |
↙Відеоальбоми | 2 | |
↙Музичні відео | 16 | |
↙Інші видання | 1 | |
↙Ремікси | 2 | |
↙Спільні видання | 5 | |
↙Пісні для OST | 8 |
Дебютний альбом Ріка Естлі Whenever You Need Somebody, виданий у 1987 році, досягнув значного комерційного успіху. Платівка очолила хіт-паради Великої Британії і Німеччини, а також стала чотири рази платиновою в Канаді і на батьківщині музиканта. Загальний тираж альбому склав приблизно 15,2 мільйона примірників[1]. Сингл з цього альбому, «Never Gonna Give You Up», став популярним хітом і досяг 1 місця в 11 країнах світу[2]. Третій сингл «Together Forever» посів 1 сходинку в чартах Ірландії, Іспанії, Канади, США. 1988 року вийшов другий альбом Hold Me in Your Arms, який в музичному плані вийшов слабкішим за попередній, а тому його прохолодно зустріли критики[3][4]. Попри це, диск отримав дворазовий платиновий статус у Канаді та Іспанії, а сингли «She Wants to Dance with Me», «Take Me to Your Heart» і «Hold Me in Your Arms» стали хітами[5]. Того ж року музикант отримав нагороду Brit Awards за «Найкращий сингл» — «Never Gonna Give You Up».
Третій альбом Free (1991), на якому Рік Естлі здійснив відхід від танцювальної музики і диско в бік ритм-енд-блюз і поп-звучання, був провальним в комерційному плані й не зміг повторити успіх попередніх робіт музиканта[6][7]. Лише сингл «Cry for Help» потрапив до топ-10, а «Move Right Out» і «Never Knew Love» опинилися за межами десятки найкращих. 1993 року вийшов четвертий альбом в дискографії Ріка Естлі Body & Soul, який посів 185 місце в США, але не потрапив до британського чарту та інших світових хіт-парадів. Внаслідок цього, Естлі пішов зі сцени і не випускав нових релізів до 2000-х років.
Після восьмирічної перерви у музичній кар'єрі, 2001 року вийшов п'ятий альбом Keep It Turned On, записаний в таких жанрах, як денс-поп та R&B[8]. Він посів 56-те місце у хіт-параді Німеччини. У 2005 році музикант представив публіці нову роботу — Portrait — альбом, що повністю складається з кавер-версій пісень американських джазових виконавців, а також різних композицій з кінофільмів[9]. 2016 року співак видав сьомий студійний альбом 50, який досяг 1 місця в хіт-параді Великої Британії й був сертифікований як платиновий.
До 1993 року Рік Естлі продав понад 40 мільйонів копій своїх записів[10][11]. У 2008 році артист отримав нагороду MTV Europe Music Awards в номінації «Best Act Ever»[12]