Дзвінкий губно-губний дрижачий

Губно-губний дрижачий  — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʙ⟩, а еквівалентний символ X-SAMPA — B\. В українській мові цей звук передається на письмі літерою б або диграфом бр.

Дзвінкий губно-губний дрижачий
ʙ
Номер МФА	121
Кодування
HTML (десяткове)	ʙ
Юнікод (hex)	U+0299
X-SAMPA	B\
Кіршенбаум	b<trl>
Брайль[en]
Зображення

Назва

• Білабіальний дрижачий (англ. bilabial trill)
• Губно-губний дрижачий

Особливості

Особливості дзвінкого губно-губного дрижачого:

• Спосіб творення — дрижачий, тобто він артикулюється дрижанням язика в місці творення. Здебільшого є дрижачою реалізацією преназалізованого проривного.
• Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.

• Оскільки звук не створюється потоком повітря над язиком, він не є ані центральним, ані боковим.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Різновиди

МФА	Опис
ʙ	Дзвінкий губно-губний дрижачий
ᵐʙ	Преназалізований дзвінкий губно-губний дрижачий

Приклади

Приклади [ʙ] у різних мовах

Сім'я	Мова		Слово	МФА	Значення	Примітка
Бантоїдні	Медумба		mʙʉ	[mʙʉ́][джерело?]	'собака'
	Нґве	діалект Лебанґ	[àʙɨ́ ́]		'попіл'
Мура	Піраха		kaoáíbogi	[kàò̯áí̯ʙòˈɡì]	'злий дух'	Алофон фонеми /b/ перед /o/
			ʔíbogi	[ʔíʙoi]	'молоко'
Уральські	Комі-перм'яцька[1]		Бунгаг	[ʙuŋɡaɡ]	'навозний жук'	Зазвичай паралінгвістичний звук. Це єдине слово, де цей звук зустрічається.

Преназалізований

Приклади [ᵐʙ] у різних мовах

Сім'я	Мова		Слово	МФА	Значення	Примітка
Океанійські	Келе[2][3]		[ᵐʙulim]		'обличчя'	Та інші мови островів Адміралтейства
	Тітан[2][3]		[ᵐʙutukei]		'дерев'яна табличка'
	Унуа[4]		[ᵐʙue]		'свиня'
	Ахамб[5]		[nãᵐʙwas]		'свиня'	Фонемічний звук; є розрізнення між /ᵐʙ/ та /ʙ̥/.

Предпроривні дрижачі, проривні із дрижачою вимовою

^{[уточнити переклад]}

Приклади губно-губних дрижачих із проривним у різних мовах

Сім'я	Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
Наґа	Санґтам	[t͡ʙàŋ][6]		'голка'	Є складовою фонеми /t͡ʙ/, окрема від /t͡ʙ̥ʰ/.[6]
Цянські	Лізу[7][8]	TU,	[tʙ̩˥˩]	'біб'	Утворює склад. Алофон /u/ після /pʰ, p, b, tʰ, t, d/ на початку слова[7].
	Намуї[9]	tbĭh	[t͡ʙ̩˨][9]	'забивати'	Фонемічний звук, згідно Pavlík (2017), виникає перед /u/ або як складовий приголосний. [ʙ] класифікується як алофон /u/ після /p/, /b/, /t/ або /d/ у фонемічних аналізах Huáng (1992) та Yǐn (2016).[10] У фонемічному аналізі Nishida (2013) взагалі не згадано про губно-губні дрижачі.
		dbù	[d͡ʙu˥˨][9]	'дикий'
		pbĭh	[p͡ʙ̩][9]	'поставляти'
		[b͡ʙuda][9]		прізвище
	Пумі[8]	biiv	[pʙ̩˥]	'копати'	Утворює склад. Алофон /ə/ після /pʰ, p, b, tʰ, t, d/.

Примітки

1. Wichmann, Yrjö; Uotila, T. E. (1942). Syrjänischer Wortschatz nebst Hauptzügen der Formenlehre. Helsinki: Suomalais-Ugrilainen Seura.
2. Ladefoged (2005:165)
3. Bowern, Claire (2012). Sivisa Titan. University of Hawai'i Press.
4. Dimock (2005:19)
5. Rangelov, Tihomir (2019), The bilabial trills of Ahamb (Vanuatu): acoustic and articulatory properties, University of Waikato
6. Coupe, Alexander (2016), Prestopped bilabial trills in Sangtam, Proceedings of the 18th International Congress of Phonetic Sciences, Glasgow, 10-14 August 2015.
7. Chirkova & Chen (2013:78)
8. Chirkova, Katia (2012). "The Qiangic Subgroup from an Areal Perspective: A Case Study of Languages of Muli" (Archive). In Languages and Linguistics 13(1):133-170. Taipei: Academia Sinica.
9. Pavlík (2017)
10. Pavlík (2017)

Джерела

• Chirkova, Katia; Chen, Yiya (2013), Lizu (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 75—86, doi:10.1017/S0025100312000242^{[недоступне посилання з 01.07.2017]}
• Dimock, Laura (2005). The Bilabial Trill in Unua (PDF). Wellington Working Papers in Linguistics. 17: 17—33. ISSN 1170-1978.
• Huáng, Bùfán, ред. (1992), 藏緬語族語言詞彙 [Tibeto-Burman language vocabulary] (кит.), Beijing: Minzu University Press
• Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell.
• Nishida, Fuminobu (2013). Phonetics and Phonology of Dzolo Dialect of Namuyi. Arutesu Riberaresu / Artes Liberales. 92: 21—54. doi:10.15113/00013130.
• Pavlík, Štěpán (2017). The Description of Namuzi Language (Дипломна робота). Charles University.
• Yǐn, Wèibīn (2016), 納木茲語語法標註文本 [Grammar of Namuzi with Annotated Texts] (кит.), Beijing: Social Science Literature Press