Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Джордже Андреєвич-Кун (31 березня 1904 — 17 січня 1964) — сербський художник і академік. Він розробив Герб міста Белграда і Герб Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії та югославські ордени та медалі (разом з Антуном Августинчичем).
| Джордже Андреєвич-Кун | ||||
|---|---|---|---|---|
| серб. Ђорђе Андрејевић-Кун | ||||
| ||||
| Народження | 31 березня 1904[1][2] Бреслау, Королівство Пруссія, Німецька імперія | |||
| Смерть | 17 січня 1964[3][1] (59 років) | |||
| Белград, СР Сербія, СФРЮ | ||||
| Країна | .svg){kind=small} СФРЮ | |||
| Жанр | портрет | |||
| Діяльність | художник, vexillographer, wood engraver, художник-гравер | |||
| Працівник | Белградський університет | |||
| Член | Сербська академія наук і мистецтв | |||
| Партія | Комуністична партія Югославії | |||
| Батько | Veljko Andrejević Kund | |||
| Брати, сестри | Andreja Andrejevićd | |||
| Учасник | громадянська війна в Іспанії | |||
| Нагороди |      | |||
|
| ||||
 Джордже Андреєвич-Кун у Вікісховищі | ||||
Джордже народився у родині, де батько був серб, а мати — німкеня. Більшу частину освіти він здобув у Берліні та Белграді. Він був випускником «Белградської академії мистецтв». Потімі навчався в Італії (1926—1928) та Парижі, Франція (1928—1929). У 1931 році його дизайн виграв Першу премію за Герб міста Белграда, яким він є і сьогодні. У 1931 і 1932 рр. мав моноспектаклі в Белграді, Загребі та Новому Саді. У 1934 році він приєднався до формування групи «Живот» югославських художників. Його набір гравюри на дереві «Криваве золото» було видано в 1937 році. Він воював з Міжнародними бригадами в Громадянській війні в Іспанії, під час якої в 1939 році був виданий його ксилографічний набір «За свободу». Наступного року він видав свою збірку «Ескізи, малювання та дослідження» (Skice, crtezi, studije) в Іспанії. З 1941 по 1945 рік він був учасником сил «Національного визволення Югославії».
У 1946 р. його малюнки «Партизани» були нагороджені премією Югославської Федерації за графіку, а в 1949 р. — його олійна робота «Свідки жаху» (Svedoci užasa) — премією Югославської Федерації за живопис . У 1951—1953 роках належав до незалежників (Самостальних). У 1945 році він приєднався до факультету в якості професора «Академії вишуканих мистецтв» у Белграді, а з 1959 по 1963 рік був деканом кафедри образотворчих мистецтв Белградського університету після того, як Академію було включено до університету.
У 1950 році був обраний членом-кореспондентом «Академії мистецтв і наук», а в 1958 році — дійсним членом. З 1957 по 1960 рік — президент Югославської федерації художників. У роки, що настали після Другої світової війни, він проводив виставки в Белграді (1953 та 1959), Крагуеваці, Чачаку, Ніші, Скоп'є, Земуні та Сомборі, а також у Берліні в 1963.
Понад 60 картин знаходяться в музеях країни та за кордоном, приблизно стільки ж належить державним установам та підприємствам, а решта — у приватних колекціях. Перераховано понад 1000 малюнків; більшість з них знаходиться в музейних колекціях.
Джордже Андреєвич-Кун помер 17 січня 1964 року в Белграді .
Під час широких чисток під егідою більшовиків у Белграді після звільнення міста від німецько-фашистських німців Радянською Червоною Армією та очолюваними комуністами югославськими партизанами, 40-річний Андреєвич-Кун та його дружина Нада переїхали в квартиру, що належала живописцю Бранку Поповичу Лише через кілька днів до того Поповича стратили нові комуністичні влади.[4][5][6]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
