Loading AI tools
італійський політик, журналістка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Джо́рджа Мело́ні (італ. Giorgia Meloni; нар. 15 січня 1977, Рим, Італія) — італійська політична діячка, журналістка, перша в історії жінка на посаді голови Ради міністрів Італії з 22 жовтня 2022 року, колишній міністр у справах молоді в четвертому уряді Сільвіо Берлусконі (2008—2011). Член Палати депутатів Італії (з 2006) й голова партії «Брати Італії» (з 2014) та Альянсу європейських консерваторів і реформістів (з 2020 року).
Джорджа Мелоні | |
---|---|
італ. Giorgia Meloni | |
Прем'єр-міністр Італії | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 22 жовтня 2022 |
Президент | Серджо Матарелла |
Попередник | Маріо Драґі |
Лідер партії «Брати Італії» | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 8 березня 2014 |
Попередник | Іньяціо Ла Русса |
Президент Альянсу консерваторів та реформістів у Європі | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 29 вересня 2020 |
Попередник | Ян Захраділ |
Міністр у справах молоді Італії | |
8 травня 2008 — 16 листопада 2011 | |
Президент | Джорджо Наполітано |
Прем'єр-міністр | Сільвіо Берлусконі |
Попередник | Джованна Меландрі |
Наступник | Андреа Рікарді |
Член Палати депутатів Італії | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 28 квітня 2006 |
Народилася | 15 січня 1977 (47 років) Рим, Італія[1] |
Відома як | політична діячка, журналістка |
Країна | Італія[1] |
Політична партія | Брати Італії — Національний альянс |
Батько | Francesco Melonid[2] |
Релігія | католицтво[3] |
Нагороди | |
Підпис | |
giorgiameloni.it | |
Джорджа Мелоні народилася в Римі 15 січня 1977 року. Її батько, Франческо Мелоні, уродженець Сардинії, податковий консультант[4][5], покинув сім'ю, коли Мелоні було лише рік, і переїхав на Канарські острови. Вона відвідувала його там щороку до їхньої останньої зустрічі в 1989 році, яка призвела до суперечки й змусила її розірвати з ним контакт[6]. В інтерв'ю 2006 року Мелоні описала свого батька як переконаного комуніста[7]. Розлука з батьком, яку вона подолала через роки, значно сформувала її «бойовий» характер, за її власними твердженнями[6].
Її мати, Анна Параторе, походила із Сицилії й була пов'язана з неофашистським Італійським соціальним рухом (італ. Movimento Sociale Italiano), а згодом продовжила співпрацю з його наступницею, партією «Націоналістичний альянс»[8]. Під псевдонімом Джозі Белл її мати написала понад 140 романтичних романів[9].
У віці 15 років Мелоні приєдналася до молодіжної організації Італійського соціального руху під назвою Fronte della Gioventù[10]. Мелоні відвідувала середню школу з вивченням сучасних мов, яку закінчила з найкращими оцінками[11]. Під час навчання вона заснувала й організувала протестний рух під назвою «Gli Antenati» проти шкільної реформи, ініційованої християнсько-демократичним міністром освіти Розою Руссо Ерволіно (італ. Rosa Russo Iervolino). У 1996 році закінчила мовні курси в готельній школі[12]. За її власними твердженнями, працювала офіціанткою, барменом у нічному клубі Piper, нянею в родині телеведучого Фіорелло[13]. З 2006 року зареєстрована в Асоціації журналістів Лаціо[14].
Окрім італійської, Мелоні вільно володіє англійською, французькою та іспанською мовами[15]. У шлюбі з журналістом Андреа Джамбруно[16], з яким мають доньку[17]. Вона дотримується римо-католицької віри. Її сестра Аріанна одружена з Франческо Лоллобриджида, який був парламентським лідером партії «Брати Італії» з 2018 до 2022 року.[18] З жовтня 2022 року її зять обіймає посаду міністра сільського господарства в її кабінеті.
У 1996 році Мелоні було обрано до керівництва «Azione Studentesca», студентської організації партії «Alleanza Nazionale». З 1998 до 2002 року вона була членом провінційної ради Риму від своєї партії. У 2000 році очолила «Azione Giovane», молодіжну організацію партії «Національна ліга», а у 2004 році була обрана її першою жінкою-президентом[4].
На парламентських виборах в Італії у 2006 році була обрана до Палати депутатів у виборчому окрузі Лація. За пропозицією голови партії Джанфранко Фіні обіймала посаду віцепрезидента, ставши наймолодшим депутатом протягом 15-го законодавчого терміну (2006—2008 рр.). Після переобрання у 2008 році та перемоги правоцентристської коаліції Сільвіо Берлусконі «Popolo della Libertà» (PdL), вона обійняла посаду міністра молоді та спорту, ставши наймолодшим міністром в історії Італійської Республіки у віці 31 року. Після злиття «Alleanza Nazionale» та «Forza Italia» в PdL у 2009 році стала лідером їхньої молодіжної організації «Giovane Italia», яку очолювала до 2012 року.
У 2012 році разом з Іньяціо Ла Русса та Гвідо Крозетто Мелоні заснувала партію «Брати Італії» (італ. «Fratelli d'Italia», FdI) і була обрана її лідером у 2014 році. Щодо заснування FdI, Мелоні заявила, що праві були на межі зникнення наприкінці епохи Берлусконі, і вона та її колеги-співзасновники FdI не могли змиритися з думкою про те, що вони є поколінням, яке «вбило» правих в підручниках з історії. Вона хотіла зробити правих сильнішими, ніж будь-коли, і знову дати Італії патріотичний уряд.
На виборах до Європейського парламенту 2014 року Мелоні отримала 348 000 голосів, але її партія не змогла подолати 4 % бар'єр, необхідний для представництва в Європарламенті. На муніципальних виборах у Римі 2016 року вона балотувалася на посаду мера і посіла третє місце, отримавши 20,7 % голосів виборців. З вересня 2020 року Мелоні є президентом європейської партії «Європейські консерватори та реформісти» (ECR)[19]. На парламентських виборах 2022 року Мелоні очолила свою партію як головний кандидат. Партія стала явним переможцем, отримавши приблизно 26 % голосів, значно випередивши інші партії[20].
20 жовтня президент Серджо Маттарелла розпочав переговори з політичними партіями про формування нового уряду. Наступного дня він запросив Мелоні до Квіринальського палацу і попросив її сформувати новий уряд[21]. Вона прийняла запрошення і того ж дня оголосила склад свого кабінету, який було офіційно приведено до присяги 22 жовтня. Вона є першою жінкою, яка очолила італійський уряд. На цій посаді вона продовжує використовувати титул «il presidente del consiglio» (дослівно «Президент Ради міністрів») і прямо заявила, що не хоче, щоб її називали «la Presidente», хоча мовне товариство Accademia della Crusca підтвердило, що це можливо. Це рішення викликало критику з боку лівих кіл щодо невикористання гендерно-нейтральної мови[22]. На думку Frankfurter Allgemeine Zeitung, це був свідомо обраний символічний акт, щоб підкреслити важливість посади з усією її історичною вагою, а не зосереджуватися на особі, яка тимчасово обіймає цю посаду, та її статі[23].
У своїй інавгураційній промові в Палаті депутатів італійського парламенту Мелоні відмежувалася від фашизму і назвала італійські расові закони 1938 року «найнижчою точкою в італійській історії, ганьбою, яку італійський народ повинен нести вічно»[24]. Вона також оголосила про намір домогтися відновлення стандартів автономії Південного Тіролю, що призвело до суперечки з Австрією в ООН в 1992 році. Політичні оглядачі розцінили це як спробу переконати парламентарів неіталійських меншин у Південно-тірольській народній партії (SVP) утриматися від вотуму довіри. Міністр закордонних справ в уряді Мелоні Антоніо Таяні написав у Твіттері своєму австрійському колезі Александру Шалленбергу, висловивши готовність до співпраці у цьому питанні[25].
У листопаді 2022 року між Мелоні та президентом Франції Еммануелем Макроном виник конфлікт щодо міграції та середземноморського маршруту до ЄС, її причин, а також прийому та розподілу біженців у контексті європейської міграційної політики. Зрештою це призвело до компромісної пропозиції Європейської комісії[26]. Водночас у соціальних мережах стало вірусним відео 2019 року, у якому Мелоні критикує сучасний французький колоніалізм у державах Західної Африки, де значну роль відіграє західноафриканський франк як інструмент експлуатації та причина міграції.
У вересні 2022 року вона заявила, що анексія Росією чотирьох частково окупованих областей на південному сході України не має "жодної юридичної та політичної цінності"[27]
У грудні 2022 року журнал Forbes включив Мелоні до списку найвпливовіших жінок у світі, помістивши її на сьому позицію.[28]
Хоча Сільвіо Берлусконі та Маттео Сальвіні, лідери партій-партнерів по коаліції, мали тісні зв'язки з президентом Росії Володимиром Путіним, уряд Мелоні підтримує Україну у війні проти Росії. Як прем'єр-міністр, Мелоні продовжила зовнішню допомогу Україні, розпочату попереднім урядом на чолі з Маріо Драґі. Вона також висловила підтримку наданню Україні статусу кандидата на членство в ЄС[29].
Серед її політичних позицій можна відзначити:
Мелоні — палка прихильниця фентезі, зокрема «Володаря перснів» Джона Р. Р. Толкіна. Бувши молодіжним активістом Італійського соціального руху (MSI), вона відвідала фестиваль Camp Hobbit і співала разом з ультраправою фолкгрупою Compagnia dell'Anello, названою на честь Братства Персня. Пізніше вона назвала свою політичну конференцію Atreju, на честь героя роману «Нескінченна історія».[45] Мелоні в інтерв'ю The New York Times: «Я думаю, що Толкін міг би краще за нас сказати, у що вірять консерватори»[46]
Окрім Толкіна, вона захоплюється британським консервативним філософом Роджером Скрутоном і сказала: «Якби я була британкою, я була б торі»[47]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.