Джеральд Ґуральник

Джеральд Стенфорд «Джеррі» Ґуральник ([ɡʊˈrælnɪk]; 17 вересня 1936 — 26 квітня 2014) був професором фізики в Університеті Брауна. У 1964 році він став одним з тих, хто відкрив механізм Гіґґза і бозон Гіґґза спільно з Карлом Гейґеном і Томом Кібблом^{[2][3][4][5][6][7][8]}. В рамках святкування 50-річчя журналу Physical Review Letters це відкриття відзначалось, як етапна робота в історії фізики^[9]. Хоча широко вважається автором найбільш повної з ранніх робіт з теорії Гіґґза, ці дослідники суперечливо не були включені до номінантів Нобелівської премії з фізики 2013 року^{[10][11][12][13][14][15][16][17]}.

Джеральд Ґуральник
Народився	(1936-09-17)вересня 17, 1936 Сідар-Фолс, Блек-Гок, Айова, США
Помер	квітня 26, 2014(2014-04-26) (у віці 77 років) Providence, Rhode Island
Країна	США
Діяльність	фізик, викладач університету, фізик-теоретик
Alma mater	MIT (BS) Harvard University, PhD
Заклад	Браунський університет
Науковий керівник	Волтер Гілберт[1]
Аспіранти, докторанти	Kyriakos Tamvakisd Daniel Ferranted[1] Stephen Charles Hahnd[1]
Нагороди	член Американського фізичного товариства[d] Премія Сакураї (2010)
Джеральд Ґуральник у Вікісховищі

У 2010 році Ґуральник був нагороджений премією Американського фізичного товариства імені Дж. Сакураї за «з'ясування властивостей спонтанного порушення симетрії в чотиривимірній релятивістській калібрувальній теорії та механізму послідовного породження мас векторних бозонів»^[18].

Ґуральник здобув ступінь бакалавра в Массачусетському технологічному інституті в 1958 р., тоді ступінь доктора філософії — у Гарвардському університеті в 1964 р.^[19]. Він вступив у докторантуру до Імперського коледжу в Лондоні за підтримки Національного наукового фонду, а потім став докторантом в Рочестерському університеті. Восени 1967 року Ґуральник відвідував університет Брауна, а також Імперський коледж та Національну лабораторію Лос-Аламоса, де був співробітником з 1985 по 1987 рік. Перебуваючи в Лос-Аламосі, він провів велику роботу щодо розробки та застосування обчислювальних методів до теорії КХД на ґратці.

Ґуральник помер від серцевого нападу у віці 77 років у 2014 році^[20][21][22].

Див. також

• Роботи 1964 з руйнування симетрії PRL
• Механізм Гіґґза
• Бозон Гіґґза

Список літератури

 

1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

   d:Track:Q829984
2. Євген ЛАНЮК. Нобель з фізики здобули теоретики бозону Гіґґза//zbruč, 12.10.2013. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
3. Guralnik, G.; Hagen, C.; Kibble, T. (1964). Global Conservation Laws and Massless Particles. Physical Review Letters. 13 (20): 585. Bibcode:1964PhRvL..13..585G. doi:10.1103/PhysRevLett.13.585.
4. Guralnik, G. S. (2009). The History of the Guralnik, Hagen and Kibble development of the Theory of Spontaneous Symmetry Breaking and Gauge Particles. International Journal of Modern Physics A. 24 (14): 2601—2627. arXiv:0907.3466. Bibcode:2009IJMPA..24.2601G. doi:10.1142/S0217751X09045431.
5. Guralnik, G. S. (Fall 2011). The Beginnings of Spontaneous Symmetry Breaking in Particle Physics. {{cite arXiv}}: |arxiv= є обов'язковим параметром (довідка)
6. Guralnik, G. S. (Fall 2001). A Physics History of My part in the Theory of Spontaneous Symmetry Breaking and Gauge particles (PDF). Brown University. Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2011. Процитовано 22 березня 2012.
7. Guralnik, G. S.; Hagen, C. R.; Kibble, T. W. B. (1968). Broken Symmetries and the Goldstone Theorem. У Cool, R. L.; Marshak, R. E. (ред.). Advances in Particle Physics. Т. 2. Interscience Publishers. с. 567—708. ISBN 0470170573.
8. "4 July 2012: A Day to Remember, " CERN Courier, 23 August 2012. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 11 червня 2021.
9. Physical Review Letters - 50th Anniversary Milestone Papers. Physical Review Letters. Архів оригіналу за 10 січня 2010. Процитовано 22 березня 2012.
10. APS News — 2013 Nobel Prize in Physics and Landmark Papers in PRL History(October 8, 2013). Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
11. «Nobel committee's 'Rule of Three’ means some Higgs boson scientists were left out.». Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 11 червня 2021.
12. "The 2013 Nobel prizes. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 11 червня 2021.
13. «Why are some scientists unhappy with the Nobel prizes?». Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 11 червня 2021.
14. "House of dreams. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 11 червня 2021.
15. Guralnik, G. S; Hagen, C. R (2014). Where have all the Goldstone bosons gone?. Modern Physics Letters A. 29 (9): 1450046. arXiv:1401.6924. Bibcode:2014MPLA...2950046G. doi:10.1142/S0217732314500461.
16. Gerald Guralnik, 77, a 'God Particle' Pioneer, Dies. The New York Times. 3 травня 2014. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
17. Tom Kibble, Physicist Who Helped Discover the Higgs Mechanism, Dies at 83. The New York Times. 19 липня 2016. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
18. 2010 J.J. Sakurai Prize for Theoretical Particle Physics Recipient: Gerald S. Guralnik. American Physical Society. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 22 березня 2012.
19. Luttrell, S. K. (March–April 2010). Gerald Guralnik '58 and Carl Richard Hagen '58, SM '58, PhD '63. Technology Review. Архів оригіналу за 28 лютого 2010. Процитовано 22 березня 2012.
20. Brown University Passages — Gerald S. Guralnik, Chancellor's Professor of Physics. Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 11 червня 2021.
21. After death, physics prof remembered for mentorship, imagination and contributions to Nobel-winning work. Brown Daily Herald. 1 травня 2014. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
22. Physics Today — Gerald Stanford Guralnik. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 11 червня 2021.

Література

• Kibble, T. (2009). Englert-Brout-Higgs-Guralnik-Hagen-Kibble Mechanism. Scholarpedia. 4 (1): 6441. Bibcode:2009SchpJ...4.6441K. doi:10.4249/scholarpedia.6441. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 11 червня 2021.
• Kibble, T. (2009). History of Englert-Brout-Higgs-Guralnik-Hagen-Kibble Mechanism. Scholarpedia. 4 (1): 8741. Bibcode:2009SchpJ...4.8741K. doi:10.4249/scholarpedia.8741. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 11 червня 2021.
• Tang, J. (2010). A Conversation with Professor Gerry Guralnik. Brown University. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 22 березня 2012.

Посилання

• Статті Дж. Ґуральника на Google Scholar [Архівовано 11 червня 2021 у Wayback Machine.]
• Статті Дж. Ґуральника [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] у базі даних INSPIRE-HEP [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Відео вручення премії Сакураї [Архівовано 2 лютого 2013 у Wayback Machine.]