Детермінізм
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Детерміні́зм (лат. determinare — «визначити», «обмежити») — це термін для метафізичного погляду на те, що весь світ, зокрема з людиною та всіма діями, визначені у певний спосіб. Однак це залежить від різних чинників, як от спадковість і довкілля, а також від інших властивостей об'єктів. Тому людина не має свободи волі. Хоча детермінізм часто розглядається як протилежність свободі волі, філософи стверджують, що ці концепції сумісні.[1][2] Детермінізм — це теоретичний підхід до причинно-наслідкових зв'язків.[3]
Сьогодні ця теорія часто пов'язується з міркуванням, що це визначення є фізичним, а не теологічним. Отже, не Бог чи норни визначали головні чи другорядні лінії в житті людини; фізичні закони визначають кожну деталь. Слід зазначити, що згідно з квантовою механікою фізики, незрозуміло, чи є Всесвіт детермінованим. До того ж, наука та математика ґрунтуються на базових припущеннях (аксіомах), які вважаються істинними та складають основу більшої системи теорем. Водночас, у природничих науках можна лише надати доводи про те, що наукова гіпотеза чи теорія є неправильною. Це означає, що в даний час (2022 рік) неможливо ані довести, ані спростувати, якщо Всесвіт детермінований.
Однак розгляд детермінізму у фізичному контексті (природний детермінізм) є переважно тенденцією останніх часів, тоді як раніше в історії можна було радше сприймати світ відповідно до різних форм релігійного детермінізму. Разом з тим очевидно, що людина завжди була схильна тлумачити світ, як вираження причинно-наслідкового зв'язку або форму необхідності.
Вирізняють економічний детермінізм (за яким суспільно-класова позиція визначається матеріальними відносинами), ідеологічний детермінізм (за яким домінантні ідеї неминуче долають будь-які конкурентні теорії), технологічний детермінізм (за яким соціальні наслідки таких мас-медіа, як, наприклад, телебачення, мають лінійний і легко передбачуваний характер).[3]
Детермінізм — філософське вчення про загальну об'єктивну зумовленість явищ природи, суспільства та людської психіки, зокрема волі, внаслідок причинності, тобто такого зв’язку явищ, за якого одне явище (причина) за певних умов, породжує інше (дію). Це точка зору, згідно з якою, всі події визначаються раніше існуючими причинами. Зокрема, детерміністичний підхід відстоює діалектичний матеріалізм.
Відповідно до різних галузей знань, загальні принципи детермінізму спеціалізуються: фізичний детермінізм, органічний детермінізм, соціальний детермінізм тощо.
На принципі детермінізму ґрунтується діалектико-матеріалістичне вчення про активно-практичну чинність людини та її свободу.