Дельфійський візничий
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дельфійський візничий (дав.-гр. Ηνίοχος — «Керуючий колісницею») — знаменитий оригінал давньогрецької скульптури. Одна з небагатьох статуй, які збереглися до теперішнього часу, відмінний приклад античного бронзового виробу. Була виявлена в Дельфійському святилищі Аполлона у 1896 році при розкопках французькими археологами. Сьогодні зберігається в Дельфійському археологічному музеї.
| Дельфійський візничий | |
| Дата створення / заснування | 478 до н. е.[1] і 478 до н. е.[2] |
|---|---|
,_Museo_Arqueològic_de_Delfos_(Grècia).jpg) | |
| Назва | англ. Charioteer of Delphi[2] |
| Напрям, рух мистецький | суворий стиль |
| Культура | Стародавня Греція[2] |
| Країна |
 Греція |
| Місце розташування | Дельфійський археологічний музейd |
| Жанр | Стародавня Греція[2] |
| Творець | невідомо[2] |
| З матеріалу | бронза |
| У збірках | Дельфійський археологічний музейd[1] |
| Історичний період | Стародавня Греція[2] |
| Місце відкриття | Дельфи[1] |
| Висота | 182 см[1] |
| Напис | -----Π ]ΟΛΥΖΑΛΟΣ Μ ΑΝΕΘΗΚ[ΕΝ---Ι---] -]ΟΝ ΑΕ ΕΥΩΝΥΜ ΑΠΟΛ[ΛΟΝ][1] |
 | |
 Дельфійський візничий у Вікісховищі | |
Статуя була встановлена у 478 чи 474 до н. е.[3] у Дельфах на ознаменування перемоги команди у перегонах колісниць на Піфійських іграх, які відбувалися один раз на чотири роки. Напис на вапняковій базі скульптури свідчить, що її звели за наказом Полізалоса (Polyzalus)[3], тирана Джели, грецької колонії на Сицилії, як дар Аполлону, що дозволив йому перемогти в перегонах. Посвячення говорить: «[Νικάσας ἵπποισι Π]ολύζαλός μ’ἀνέθηκ[εν] … ὑιος Δεινομένεος, τ]όν ἄεξ’, εὐόνυμ’ πολλ[ον]», що перекладається як «Полізалос присвятив мене … будь до нього прихильний, благородний Аполлон».
Сицилійські міста-колонії за своїм багатством рівнялися з полісами метрополії, а їхні правителі спокійно могли собі дозволити найрозкішніші підношення богам, а також найкращих коней і візничих. Проте, сумнівно, щоб ця статуя прибула з Сицилії. Ім'я скульптора, який її створив, не збереглося, але стилістичний аналіз підказує, що вона була відлита в Афінах. Крім того, спостерігається очевидна схожість з деталями Аполлона Пірейського, іншої античної статуї чиє аттичне походження достовірно відомо.
Скульптура зображує візничого колісниці у людський зріст (висота 1,8 м)[4]. Зображений — дуже молода людина, юнак. Подібно сучасним жокеям, у візничі колісниць обиралися чоловіки з легкою вагою, але водночас вони мали бути високими, тому на цю роботу часто брали підлітків. Він одягнений у так званий ксістіс (xystis), різновид хітону у який були вбрані візничі під час змагань. Вбрання доходить майже до щиколоток і підперезане простим поясом. Два ременя, перехрещені на спині (див. іл. ), запобігали від роздування ксістіса від вітру під час гонок.
Стилістично Дельфійський візничий належить до періоду ранньої класики: він більш натуралістичний, ніж куроси архаїки, але поза все ж ще залишається застиглою, в порівнянні з класичними статуями пізнішого часу. Інша спадок архаїки полягає в тому, що голова трохи відхилена в одну сторону. Рисам обличчя надана певна асиметрія задля більшого реалізму.
Натуралістичне трактування його ступень в античні часи викликало захоплення.
Скульптурна група
Спочатку Дельфійський візничий був частиною великої скульптурної групи, встановленої в Дельфах, яка включала колісницю, квадригу коней (або шістку коней) і двох грумів. Кілька фрагментів коней, колісниці і рука хлопчика-слуги були виявлені поряд із статуєю. У первісному стані, ймовірно, це була одна з найвражаючіших статуй свого часу.
Група, швидше за все, стояла на плоских дахах-терасах, що спускаються від святилища.
Техніка
Ця скульптура — одна з небагатьох грецьких бронз, в яких збереглися інкрустація очей оніксом і деталізація вій і губ за допомогою міді. Головна пов'язка виконана з срібла, і могла бути прикрашена дорогоцінними каменями, які були вийняті.
Дельфійський візничий чудово зберігся, не рахуючи втраченої лівої руки. Грецькі бронзові скульптури відливалися по частинах і потім з'єднувалися. У момент знахідки ця статуя була розділена на три частини: голова з верхньою частиною тулуба, нижня частина тулуба і права рука. Швидше за все, інша кінцівка відокремилася і була загублена перш, ніж статуя була захована в землю — це було зроблено, ймовірно, щоб захистити скульптуру від мародерів невдовзі після того, як Дельфійське святилище було закрите в IV столітті нашої ери. Також імовірно, що скульптурна група була захована в землю цілком, але коні могли пропасти під час землетрусу в 373 році н. е.
 | Цей розділ потребує доповнення. (січень 2014) |
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
