Даміан де Гойш
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Даміан де Гойш (порт. Damião de Góis; 2 лютого 1502(15020202) — 30 січня 1574) — португальський гуманіст, письменник, історик, перекладач. Головний хранитель Королівського архіву (1548—1571)[1], головний хроніст королівства[2]. Командор Ордену Христа[2]. Учень і послідовник Еразма Ротердамського. Представник шляхетного роду Гойшів. Народився в Аленкері, Португалія[1]. Син Руя де Гойша й Ізабели де Лімі. Служив при дворах королів Мануела І та Жуана ІІІ. Працював секретарем і скарбником португальської торговельної факторії в Антверпені, Фландрія (1523—1533)[1]. Подорожував по Європі, був знайомий з провідними діячами свого часу[1] — Мюнстером, Меланхтоном, Лютером, Мором, Лойолою. Деякий час жив у Левені (з 1538), брав участь в обороні міста (1542). Провів 9 місяців у французькому полоні, після чого повернувся батьківщину (1545). За звинуваченнями у симпатіях до лютеранства притягнутий до трибуналу інквізиції (1571—1572)[1]. Відбував покарання у Батальському монастирі. Автор «Ефіопської віри, релігії і звичаїв» (1540), «Опису міста Лісабона» (1554), важливих історичних творів — «Хроніки короля Мануела» (1566) й «Хроніки пана-принца Жуана» (1567)[1]. Помер в Аленкері від хвороби. Похований у Церкві діви Марії. Також — Даміан де Гоїш.
Даміан де Гойш порт. Damião de Góis | ||
| ||
---|---|---|
1548 — 1571 | ||
Народження: |
2 лютого 1502(1502-02-02) Аленкер, Португалія | |
Смерть: |
30 січня 1574(1574-01-30) (71 рік) Аленкер, Португалія | |
Країна: | Португальське королівство | |
Освіта: | Падуанський університет | |
Рід: | Гойші | |
Батько: | Руй Діаш де Гойш | |
Автограф: | ||