Гіперінфляція
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Гіперінфляція — інфляція, що вийшла з-під контролю, ситуація, коли ціни стрімко зростають разом зі швидким знеціненням грошової одиниці. Формально визначають як інфляцію з темпами понад 50 % на місяць.[1] У неформальному значенні термін застосовують до набагато менших темпів інфляції.
Формальний критерій гіперінфляції був введений американським вченим Філіпом Кеганом: початком гіперінфляції вважають місяць, у якому зростання цін вперше перевищує 50 %, а кінцем — місяць, попередній тому, у якому зростання цін падає нижче цієї критичної точки і не досягає її знову хоча б протягом року.
Прикладом країн, де була присутня інфляція, що переходить у гіперстадію, є Німеччина 1920—1923 рр., Австрія 1921—1923 pp., СРСР 1921—1924 pp., Греція 1943—1944 pp., Угорщина 1945—1946 рр., Латиноамериканські країни 1970—1980 рр.
Так, у Німеччині після першої світової війни з 1922 до 1923 pp. ціни зросли з 1 до 10.000.000.000. Тобто, якщо за певний товар на початку 1922 р. потрібно було сплатити 1 марку, то наприкінці 1923 р. — вже 10 млрд марок. В Угорщині рівень цін за рік зріс у 3,8-Ю27 разів при середньомісячному зростанні у 198 разів.[2]