Гхаггар
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Гхаггар-Гакра (англ. Ghaggar, гінді घग्गर) — сезонна річка, що має живлення мусонними дощами в Індії та Пакистані. Річка відома як Гхаггар до греблі Отту[en] і як Гакра вниз за течією.[1]
Гхаггар | |
---|---|
29°29′15″ пн. ш. 74°53′33″ сх. д. | |
Витік | |
• координати | 30°46′21″ пн. ш. 77°03′05″ сх. д. |
Гирло | |
• координати | 29°17′23″ пн. ш. 74°08′11″ сх. д. |
Країни: | Індія і Пакистан |
Регіон | Хімачал-Прадеш Хар'яна Пенджаб Раджастхан Пенджаб |
Довжина | 494 км |
Притоки: | Kaushalya riverd |
Медіафайли у Вікісховищі |
Сточище має поділ на дві частини, Хадір та Бангар[en], горішній терен, що не має затоплення в сезон дощів, має назву Бангар, та дольний що потерпає від паводків — Хадір.[2]
Більшість міст зрілої Хараппської цивілізації (відома також як цивілізація долини Інду) (2600-1900 рр. до Р.Х.) насправді розташовані уздовж (висохлого) річища Гхаггар-Гакра, тоді як міста пізньої Хараппської цивілізації були зосереджені у верхів'ях Гхаггар-Гакра та нижнього Інду.
Геофізичні дослідження 2010-х показали, що за часів Хараппської цивілізації система Гхаггар-Гакра була системою річок, що мали живлення мусонами, а не стоком з Гімалаїв, і цивілізація долини Інду зазнала регресу, коли мусони, що живили річки, припинилися приблизно 2000 років до Р.Х. Субатлантична аридизація згодом призвела Гхаггар-Гакра до сезонної річки, яка є сьогодні.
Науковці ХІХ та початку ХХ століття, а також деякі новітні автори припускають, що Гхаггар-Гакра може бути колишньою Сарасваті Рігведи, живлених річками, що живляться таненню снігів у Гімалаях, які змінили свій плин через тектоніку.