Гудович Іван Васильович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Іва́н Васи́льович Гудо́вич (рос. Иван Васильевич Гудович; 1741(1741), село Старі Івайтенки — 22 січня 1820, село Ольгопіль, нині Чечельницького району Вінницької області) — представник українського козацько-старшинського роду Гудовичів, граф (з 5 квітня 1797), генерал-фельдмаршал російської імператорської армії. Керівник війн Російської імперії в Молдові та Валахії, в 1789 році відвоював у османів Хаджибей (пізніше тут було засновано Одесу), в 1791 році захопив штурмом Анапську фортецю, в 1807 році завоював каспійське узбережжя Дагестану, в 1809—1812 роках — головнокомандувач в Москві. Один із інженерів межових ліній Російської імперії з країнами Кавказу та Кубані.
Іван Васильович Гудович | |
---|---|
рос. Иван Васильевич Гудович | |
![]() | |
Ім'я при народженні | Іван Васильович Гудович |
Народження | 1741(1741) с. Старі Івайтенки, Бакланська сотня, Стародубського полку, ![]() ![]() |
Смерть | 22 січня 1820(1820-01-22) Ольгопіль, Подільська губернія (нині Чечельницький район Вінницької області) |
Поховання | Успенський собор, Києво-Печерська лавра, Київ |
Країна | ![]() ![]() |
Освіта | Лейпцизький університет |
Звання | генерал-фельдмаршал |
Командування | Астраханський гренадерський полкd |
Війни / битви | Російсько-турецька війна |
Титул | граф |
Рід | Гудовичі |
Діти | Гудович Андрій Іванович[1] і Гудович Кирило Іванович |
Нагороди | |
![]() |
Син Генерального підскарбія (1760—1764 рр.) Василя Андрійовича Гудовича (1713—1764) та його першої дружини Ганни Петрівни Носенко-Білецької (вдови по Івану Даровському). Молодший брат Андрія Гудовича.
Зять останнього Гетьмана України Кирила Розумовського. Тесть покровителя поета Тараса Шевченка Іллі Лизогуба.