![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c2/Cerkwa-pokrowy-buneos-aires.jpg/640px-Cerkwa-pokrowy-buneos-aires.jpg&w=640&q=50)
Гриненко Віктор
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Гриненко Віктор (1 липня 1915, Піза) — український архітектор. Вважав себе учнем київського аріхтектора Миколи Шехоніна[1][2].
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c2/Cerkwa-pokrowy-buneos-aires.jpg/640px-Cerkwa-pokrowy-buneos-aires.jpg)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гриненко.
Народився в Італії в місті Піза. Син Івана Гриненка (1882—1952), агронома з Чернігівщини, емігранта до Італії ще в 1906 р. Іван Гриненко довго працював як науковець у Міжнародному інституті хліборобства в Римі, писав в італійський пресі статті про українські справи[2]. 1939 року закінчив університет у Римі, а 1970 року — університет у Ла-Платі. Від 1948 року жив в Аргентині.[3][1] Член Спілки українських інженерів в Аргентині.[4] Член журі конкурсу на пам'ятник Шевченкові в Буенос-Айресі (1969).[5]
- Роботи
- Греко-католицький кафедральний храм у Буенос-Айресі (1961—1964, співавтор Юрій Шульмінський).[6]
- Покровський собор УАПЦ в Буенос-Айресі (1973—1980).[3]
- Церква святого Андрія в місті Вілла-Караса (1984—1988).[3]
- Каплиці на українському кладовищі в місті Монте-Гранде.[3]