Гринвіцький меридіан

Гринвіцький меридіан (англ. prime meridian) — географічний меридіан, який проходить через Гринвіцьку обсерваторію в Англії. Згідно з міжнародною нормою при відліку географічної довготи, Гринвіцький меридіан заведено вважати початковим (нульовим): від нього відраховують довготи від 0° до 360° в напрямі з заходу на схід або в обидва боки від 0° до 180° з припискою «східна довгота» (знак плюс) чи «західна довгота» (знак мінус).

До встановлення спільного меридіана більшість морських країн встановлювали свої власні початкові меридіани, які зазвичай проходили через відповідну країну. У 1721 році Велика Британія встановила свій власний меридіан, що проходив через транзитне коло в новоствореній Королівській обсерваторії в Гринвічі. Меридіан був переміщений приблизно на 10 метрів на схід в міру того, як будувались нові транзитні кола поруч із існуючими, щоразу з новішими та кращими інструментами. Остаточно початковий меридіан був встановлений як уявна лінія від північного полюса до південного полюса, що проходить через транзитне коло Ейрі. У 1851 році він став меридіаном Сполученого Королівства^[1]. Для всіх тогочасних практичних цілей ці початкові переміщення меридіана залишилися непоміченими.

У 1884 році у Вашингтоні відбулася Міжнародна меридіанна конференція, на якій було встановлено міжнародно визнаний єдиний меридіан. Ним став меридіан, який проходив через транзитне коло Ейрі в Гринвічі.

Гринвіцький меридіан проходить через вісім країн з півночі на південь:

Він також проходить через Антарктиду (торкаючись Землі Королеви Мод, територіальної претензії Норвегії).

Він перетинає морські виключні економічні зони:

Гренландія (Данія)
Норвегія (через близькість до Шпіцбергена, острова Ян-Майєн і материкової частини Норвегії в Північній Атлантиці та острова Буве в Південній Атлантиці)