Loading AI tools
одна із центральних вулиць в Одесі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гре́цька ву́лиця — одна із найстаріших вулиць Одеси. Бере початок з Канатної вулиці й тягнеться до Преображенської вулиці й Соборної площі, перетинаючи Грецьку площу.
Цю сторінку запропоновано перейменувати на Грецька вулиця (Одеса).
Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей. |
Грецька вулиця Одеса | |
---|---|
Місцевість | Історичний центр Одеси |
Район | Приморський район |
Назва на честь | греки |
Колишні назви | |
радянського періоду (українською) | Карла Лібкнехта |
радянського періоду (російською) | Карла Либкнехта |
Загальні відомості | |
Координати початку | 46.481931° пн. ш. 30.748499° сх. д. |
Координати | 46°28′56″ пн. ш. 30°44′30″ сх. д. |
Координати кінця | 46.483083° пн. ш. 30.732567° сх. д. |
Транспорт | |
Тролейбуси | Одеський тролейбус 2, 9 |
Рух | двобічний |
Покриття | асфальт, бруківка (між вул. Качинського і Рішельєвською) |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Заклади культури | Одеський обласний академічний російський драматичний театр |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r2460008 |
Мапа | |
Грецька вулиця у Вікісховищі |
Грецьку вулицю можна вважати найстаршою вулицею міста Одеси. Поселення греків тут були ще до взяття Хаджибею. Так, за даними одеського краєзнавця Олега Губаря на місці сучасного будинку № 30 по Грецькій вулиці була розташована кав'ярня грека Симона Аспорідіса. Як пише Губар, під час штурму Хаджибея Аспорідіс втік із міста і повернувся лише через п'ять днів, 19 вересня. Однак Олександр Дерібас вважав, що Аспорідіс не тікав із міста і був у своїй кав'ярні вже 14 вересня:
Великий же був подив Аспоріді, коли 14 вересня, в день Здвиження, до нього до кав'ярні увійшли, замість турків, генерал де Рібас, а за ним яскрава свита російських офіцерів… Вже була написана реляція… про взяття Хаджибея, і де Рібас міг дати відпочинок своїм славетним сподвижникам. Тут були Воєйков, Меркель, Аркудинський, Трубніков, Головатий, Чепіга. Аспоріді виніс зі своїх льохів найкраще кіпрське вино і духмяну мастику для офіцерів. А для солдатів викотив на плац бочку горілки. Й пішли веселощі. Росіяни затвердилися в Хаджибеї, який згодом став Одесою, під тупіт запорозького гопака.— [1]
На Грецькій вулиці, на розі із вулицею Європейською, розташований один із найстаріших будинків міста — Житловий будинок № 32. Забудова міста розпочиналася саме тут. Люди, які відвідували Одесу 19 сторіччя, вважали цю вулицю найяскравішою в місті. Тут мешкали великі грецькі підприємці, вулиця була наповнена закладами на кшталт: «Бакалійна і колоніальна торгівля Мавроматіс», «М'ясна лавка Пефані», «Пивна лавка Каліфотіді», «Перукарня Тесеоглу». Той самий О. де Рібас писав:
Грецька вулиця має свій особливий аромат. Пахне на ній і фініками, і горіхами, і ріжками, і апельсинами, і всякими колоніальними спеціями.— [1]
Сучасна вулиця наповнена пам'ятками архітектури. Серед них будівлі двох Прибуткових будинків Маврокордато (№ 21 і № 25). Останній будинок є унікальним, оскільки оздоблений найдовшим балконом в Європі. На розі із вулицею віцеадмірала Жукова розташована будівля Скетінг-Рингу (1874 рік), в якій розміщується Одеський обласний академічний російський драматичний театр. На своєму початку вулиця перетинає Карантинну балку, через яку перекинуто Строгановський міст, відомий також як Грецький міст. Міст був зведений з 1853 по 1863 роки архітектором Гонсіоровським і названий в честь Новоросійського генерал-губернатора графа Олександра Строганова.
Також по вулиці розташовані такі відомі пам'ятки, як Одеського облікового банку (зведений у 1906 році) і Палац Абази (1856-58 роки), головні фасади яких розташовані по вулиці Пушкінській. У будівлі палацу Абази розміщується Музей західного і східного мистецтва.
Серед пам'яток, які не збереглися, слід зазначити два будинки роботи архітектора О. О. Бернардацці — Будинок Бродського із мануфактурним магазином (№ 26, на розі із Рішельєвською) і торговий будинок братів Петрококкіно (№ 28). Обидва будинки слугували торговими рядами, тут були розташовані магазини та контори. Під час бомбування Одеси в роки Другої світової війни обидва будинки постраждали. У 1949 році виконком міської ради приймає рішення «Про демонтаж стель третього поверху будинку № 10 по вул. Леніна» (рішення № 319 от 31.03.1949).[2] Вже наприкінці 1949 року прийнято рішення № 1580 «Про надання заводу № 490 міністерства суднобудівної промисловості напівзруйнованої будівлі № 10 по вулиці Леніна для відтворення під житловий будинок». Таким чином на місці знищених пам'яток архітектури був зведений сталінський будинок (№ 26-28), перші поверхи якого також займають магазини.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.