Гравітаційний потенціал

Гравітаційний потенціал — скалярна функція координат і часу, достатня для повного опису гравітаційного поля в класичній механіці. Має розмірність квадрата швидкості, зазвичай позначається буквою ${\displaystyle \varphi }$.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Потенціал.

Гравітаційний потенціал дорівнює відношенню потенційної енергії матеріальної точки, вміщеній у розглянуту точку гравітаційного поля, до маси цієї точки. Вперше поняття гравітаційного потенціалу ввів у науку Адрієн Марі Лежандр у кінці XVIII століття.

У сучасних теоріях гравітації роль гравітаційного потенціалу грають, зазвичай, тензорні поля. Так, у стандартній у наш час теорії гравітації — загальній теорії відносності — роль гравітаційного потенціалу грає метричний тензор.

Див. також

• Закон всесвітнього тяжіння

Примітки

Література

1. Ландау Л. Д., Ліфшиц Е. М. «Теоретична фізика», навчальний посібник для вузів, в 10 т. / т. 1, «Механіка», 5-е изд., стереотип., М., «Фізматліт», 2002 224 с., ISBN 5-9221-0055-6 (т. 1), гл. 1 «Рівняння руху», п. 2 «Принцип найменшої дії», с. 10-14;
2. Ландау Л. Д., Ліфшиц Е. М. «Теоретична фізика», вчених. посіб. для вузів, в 10 т. / т. 2, «Теорія поля», 8-е изд., стереотип., М., «Фізматліт», 2001, 536 с., ISBN 5-9221-0056-4 (т. 2), гл. 10 «Частка в гравітаційному полі», п. 81 «Гравітаційне поле в нерелятивистской механіці», с. 304—306; гл. 12 «Поле тяжіють тіл», п. 99 «Закон Ньютона», с. 397—401;
3. С. Вейнберг «Гравітація і космологія», Принципи і програми загальної теорії відносності, пров. з англ. В. М. Дубовика і Е. А. Тагірова, під ред. Я. А. Смородинського, «Платон», 2000., ISBN 5-80100-306-1, ч. 2 «Загальна теорія відносності», гл. 3 «Принцип еквівалентності», п. 4 «Ньютонівське наближення», с. 92-93;
4. К. В. Холшевніков, І. І. Нікіфоров Властивості гравітаційного потенціалу в прикладах і завданнях: Навчальний посібник. — С-Пб., 2008. — 72 с., ББК 22.6.