Loading AI tools
українська письменниця З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Любов Василівна Голота | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 31 грудня 1949 (74 роки) м. Кривий Ріг | |||
Громадянство | СРСР, Україна | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | поетеса, прозаїк, публіцист | |||
Alma mater | Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора державний університет ім. 300-річчя возз'єднання України з Росією (1972) | |||
Мова творів | українська | |||
Партія | КПРС | |||
У шлюбі з | Мовчан Павло Михайлович | |||
Премії | премія Грузії імені Володимира Маяковського, премія імені Володимира Сосюри «Любіть Україну», Національна премія України імені Тараса Шевченка | |||
| ||||
Любо́в Васи́лівна Голо́та (нар. 31 грудня 1949, Кривий Ріг) — українська письменниця (поетеса, публіцистка, прозаїк), журналістка. Лауреатка Шевченківської премії 2008 року. Заслужена працівниця культури України.
Любов Голота народилася 31 грудня 1949 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області в сім'ї гірників.[1] 1972 року закінчила філологічний факультет Дніпропетровського державного університету.
У Дніпропетровську працювала журналістом в обласних газетах «Зоря», «Прапор юності» та на обласному радіо.
Від 1983 року живе в Києві. Працювала у видавництвах «Молодь», «Радянський письменник». Член ВУТ «Просвіта» ім/ Тараса Шевченка і Народного Руху України з 1989 року. З 1995 року — головний редактор всеукраїнського просвітянського тижневика «Слово Просвіти».
Любов Голота організувала та видавала перший жіночий культурологічний журнал незалежної України «П'ята пора». Автор сценаріїв багатьох столичних масових свят і дійств.
Упорядкувала книгу «Життя і чин Анатолія Погрібного. Наукові розвідки, статті, спогади.» / Київ: ВЦ «Просвіта», 2011—487 сторінок, наклад 1000 примірників.
У 2016—2019 була членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[2]
Член Національної спілки письменників України від 1977 року.
Була членом КПРС (від 1979 року).
Член Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.