Loading AI tools
український священник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Діонисій Головецький (хресне ім'я Дмитро, 3 листопада 1885, Старий Самбір, Галичина, тоді у складі Австро-Угорщини, нині Львівська область — 4 лютого 1961, Глен-Ков, Нью-Йорк, США) — священник Української греко-католицької церкви, василіянин, знавець церковного права, педагог, ректор Української папської колегії святого Йосафата (1925–1934), виконувач обов'язків протоархимандрита Василіянського Чину святого Йосафата (як генеральний вікарій від 24 січня 1944 до 11 червня 1946).
о. Діонисій Головецький, ЧСВВ | |
---|---|
Ім'я при народженні | Дмитро |
Народився | 3 листопада 1885 м. Старий Самбір, Галичина, Австро-Угорщина |
Помер | 4 лютого 1961 (75 років) м. Глен-Ков, Нью-Йорк, США |
Діяльність | священик-василіянин, письменник, педагог, ректор Української Папської Колегії Святого Йосафата |
Відомий завдяки | знавець церковного права |
Alma mater | Папський Григоріанський університет |
Титул | генеральний вікарій Василіянського Чину святого Йосафата |
Посада | Протоархимандрит Василіянського Чину |
Термін | з 24 січня 1944 до 11 червня 1946 |
Попередник | о. Діонисій Ткачук (як архимандрит) |
Наступник | о. Гліб Кінах (як генеральний вікарій) |
Конфесія | греко-католик |
Родичі | батьки Микола і Євфросинія |
Народився в Галичині в м. Старий Самбір у сім'ї Миколи Головецького та Євфросинії з роду Павлівських.
Навчався у Самбірській гімназії ім. княжни Єлисавети (1899–1904), а після навчання вступив до Василіянського Чину на новіціят в Крехові (30 жовтня 1904). 12 червня 1906 склав перші чернечі обіти, а вічні — 1 серпня 1909. Навчався у василіянських студійних домах у Крехові (початкові студії гуманістики), Лаврові (філософія) та перший рік богослов'я в Кристинополі, а відтак призначений на навчання до Риму — Українська папська колегія святого Йосафата і Папський Григоріанський університет (1912–1915)[1]. 3 вересня 1915 р. в церкві св. Варвари у Відні єпископ Крижевецький Діонісій Няраді рукоположив його на священника. По завершенні студій навчав філософії і риторики василіянських студентів у Крехові. В 1919 р. в розпал польсько-української війни разом із іншими василіянами з Крехова і Жовкви (разом 42 особи) був вивезений до табору військово-полонених в Домб'є (травень-серпень 1919). Згодом був парафіяльним сотрудником у монастирі св. Онуфрія у Львові, а 1924 — призначений ігуменом і парохом василіянського монастиря в Перемишлі. Тоді викладав богослов'я в Перемишльській греко-католицькій духовній семінарії, давав місії та реколекції.
В 1925–1934 роках — ректор Української папської колегії святого Йосафата в Римі. Від 1929 — член Кодифікаційної комісії східного канонічного права, яку скликав папа Пій ХІ, радник Конгрегації Східних Церков. 1944–1946 — генеральний вікарій Василіянського Чину св. Йосафата. Після передачі уряду о. Глібові Кінаху, виїхав до США, де став професором канонічного права в Американському католицькому університеті у Вашингтоні (1947–1955).
Помер 4 лютого 1961 року в Глен-Кові, Нью-Йорк, США.
Написав книгу «Fontes iuris canonici Ecclesiae Ruthenae» (Рим, 1932) і уклав каталог джерел східного церковного права «Jus Particulare Ruthenorum», опублікований в «Codificazione Canonica Orientale. Fonti XІ» (1933).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.