Гепатит C
один з видів вірусних гепатитів / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Гепатит С?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Гепати́т C (також — вірусний гепатит С) — інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту C (HCV)[10] і уражає як печінку, так й інші внутрішні органи та тканини лімфоїдного та нелімфоїдного походження (зокрема, кістковий мозок, щитоподібну залозу тощо) — так звана позапечінкова локалізація вірусу. Інфекція часто перебігає безсимптомно, але хронічна її форма призводить до утворення фіброзу в печінці і в кінцевому результаті до цирозу, чи раку печінки (гепатоцелюлярної карциноми). Зараження відбувається парентерально, від прямого попадання вірусу з крові у кров, під час внутрішньовенного вживання наркотиків, чи при переливанні крові, внаслідок погано стерилізованого медичного обладнання. Вірус зберігається в печінці у близько 85 % інфікованих. Стандартно гепатит C лікують за допомогою противірусної терапії, і 50—80 % людей, що проходять таке лікування, видужують.
За деякими оцінками, 130—170 мільйонів людей у світі інфіковані гепатитом C. Початок наукових досліджень HCV припадає на 70-ті роки XX ст., існування вірусу гепатиту C доведено на генетичному рівні в 1989 році[11]. Гепатит С заражає тільки людей і в експерименті шимпанзе[12]. На сьогодні не відомо про наявність цієї хвороби у інших тварин. Вакцину проти гепатиту С поки що не створили.
Гепатит C часто не має симптомів, але хронічна інфекція може спричинити прогресуючий фіброз печінки, а за кілька років — цироз. При прогресуванні цирозу виникає печінкова недостатність, може іноді розвиватися цироз-рак печінки. Через розширення вен стравоходу та шлунку ймовірне виникнення смертельної кровотечі.
Пегільовані інтерферони і рибавірин — були десятки років стандартними ліками проти гепатиту С. Але в останні роки їх все більше заміщають у лікуванні гепатиту С нові препарати прямої противірусної дії, які в основі своїй є інгібіторами протеази і полімерази. Хворі на цироз чи рак печінки потребують трансплантації печінки, але після трансплантації вірус, як правило, повертається.[13] Станом на 2017 рік хворобу вважають виліковною, адже за новими схемами лікування видужують більше 95 % пацієнтів, тоді як при лікуванні рибавірином і препаратами інтерферону цей відсоток ледь досягав 50.