Вчителем співів у нього був палкий шанувальник Лисенкового таланту, ентузіаст своєї справи, подвижник розвитку хорового співу Іван Олександрович Гиренко.[1]
У 1932 році закінчив Кременчуцький індустріальний технікум і поїхав працювати техніком-механіком на «Дніпрозаводбуд» у місті Запоріжжі, де протягом кількох років брав участь в музичній самодіяльності, співав в капелі «Дніпробуд».
Родина Майбород в радянські часи вважалася заможною, тому в 1933 році сім'ю розкуркурили. Тож сім'я переїхала до сина в Запоріжжя. В 1938 році батька Іларіона заарештували, згодом був розстріляний за рішенням "трійки" НКВС. 1957 року був реабілітований посмертно за фактом відсутності злочину. Тому в офіційній біографії братів Майбород до того, як були розсекречені архівні матеріали КДБ, неможливо було знайти згадки про батька.
Георгій Майборода вніс значний внесок до розвитку української музики. Працював у різних жанрах, переважає героїко-патріотична тематика. Значне місце у творчості композитора займала поезія українських письменників— Тараса Шевченка, Івана Франка та інших.
У 1993р. на будівлі ПТУ-26 (колишній Притулок для сиріт імені Г.Чуркіна, згодом— Кременчуцький індустріальний технікум) справа від парадного входу на будівлі встановлена меморіальна дошка з чорного неполірованого габро (150*65*10см, скульптор В.Г.Волкова). Дошка складається з двох частин: угорі барельєфний портрет композитора в овалі, нижче напис: «У цьому будинку в Кременчуцькому індустріальному технікумі в 1928—1931рр. навчався відомий український композитор, народний артист СРСР Георгій Іларіонович Майборода», ще нижче стилізоване зображенням ліри, що розділяє дати «1913-1992».
Майборода Г.І. «Тарас Шевченко», опера в 4-х діях, лібр. Г.Майбороди, укр. мовою: М.Шевченко, Л.Руденко, А.Кікоть, Є.Чавдар, Л.Лобанова, М.Фомін, В.Тимохін хор і орк. Київ. держ. театра опери та балету ім. Т. Шевченка, дириг. К.Симеонов.— Д 014383-86 С 0911-14, 1964;
Майборода Г.І. «Арсенал», оп. в 3-х діях, лібр. О.Левади і А.Малишка, укр. мовою: Кондратюк, В.Тимохін, Б.Руденко, С.Козак, Л.Лобанова; хор і орк. Київ, театра опери та балету ім. Т. Шевченка, дириг. Л.Венедиктов.— Д 016127-32, 1965;
Майборода Г.І. «Лілея», симф. поема (за Т. Шевченко): симф. орк. Укр. радіо, дириг. В.Гнєдаш.— Д 21705-06, 1968;
Майборода Г.І. «Мілана», оп. в 4-х діях, лібр. А.Турчинської: Л.Кравченко, Є.Озимковська, Д.Гнатюк, Я.Головчук, Г.Красуля, Б.Руденко; хор і орк. Київ. Держ. театра on. та балету, дириг. С. Турчак.— CM 04339-44, 1973;
Майборода Г.І. Обробки укр. нар. пісень «Як я поорав», «Там, де Ятрань круто в'ється": А.Солов'яненко.— С 30-08795-96, 1977;
Майборода Г.І. Симфонія №1. «Король Лір», сюїта з музики до трагедії В.Шекспіра: Держ. симф. орк. УРСР, дириг. С.Турчак.— С 10-09605- 06, 1977 та ін.
До проблеми програмного і непрограмного симфонізму // Мистецтво.— 1954.— №3;
«Тарас Бульба» // Там само.— 1955.— №3;
Ближе к жизни // СМ.— 1959.— №2;
Год минувший // Муз. жизнь.— 1960.— №24;
Полным голосом //СМ.— 1962.— №10;
У композиторов Киева //Сов. Закарпатье.— 1949.— 26 лип.;
Виступи найстарішого колективу // Рад. мистецтво.— 1954.— 21 квіт.;
Улюблені пісні // Веч. Київ.— 1954.— 11 трав.;
Проти спрощеного розуміння програмності // Рад. мистецтво.— 1954.— 1 груд.;
Бандурко Марія, Дендеберя Інна, Мулявка Валерія. Конкурсні роботи літературно-краєзнавчого конкурсу «Дізнайся про Кременчук: будівлі мого міста» (рукопис). 2014.
Майборода Георгій Іларіонович//Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па: у6т./ Гол. ред. М. Г. Жулинський..— Київ: Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013.— С.22.
Файли у Вікісховищі
