Loading AI tools
опера Майбороди З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Ярослав Мудрий» — опера на 3 дії українського композитора, лауреата Шевченківської премії Георгія Майбороди. Лібрето Георгія Майбороди за однойменною драматичною поемою Івана Кочерги. Опера написана в 1975 році.
Опера «Ярослав Мудрий» | ||||
---|---|---|---|---|
Композитор | Майборода Георгій Іларіонович | |||
Автор лібрето | Майборода Георгій Іларіонович | |||
Мова лібрето | українська | |||
Джерело сюжету | Ярослав Мудрий (поема)d | |||
Кількість дій | 3 дія і 8 ява | |||
Кількість яв | 8 ява | |||
Рік створення | 1973 | |||
Перша постановка | 1975 | |||
Інформація у Вікіданих | ||||
| ||||
В 1982 році фірма «Мелодія» випустила диск із записом опери.
Прем'єра опери відбулася на сцені Київського Національного академічного театру опери і балету імені Т. Г. Шевченка в 1975 році.
Першими виконавцями партій стали Олександр Загребельний (Ярослав), Гізела Ципола (Інгігерда), Надія Куделя (Єлизавета), Анатолій Мокренко (Гаральд), Галина Туфтіна (Джемма), Андрій Іщенко (Журейко), Анатолій Кочерга (Сільвестр).[1]
2007 року оперу відновили режисер народний артист України Анатолій Солов'яненко, диригент народний артист України Микола Дядюра, хормейстер Лев Венедиктов, художники Фадей та Михайло Риндзак, Наталя Кучеря, балетмейстер Аніко Рехвіашвілі.
«Ярослав Мудрий» — класична за формою опера. Арії, аріозо, речитативи, розгорнуті хори спираються на сюжетну і музичну драматургію, мають визначене художньо-ідейне спрямування. Провідні ідейні смислові моменти передаються через внутрішньо наповнені монологи головного героя.
Сюжетно-драматургічна канва опери розвивається за принципом історичної драми. На фоні виразних історичних подій розкривається внутрішній світ князя-мислителя, будівничого і воїна, який крок за кроком переборює підступні інтриги своїх ворогів і недругів. Ярослав Мудрий — могутня, монументальна постать державного діяча, людина багатого внутрішнього світу, сповнений великих поривань у творенні могутньої східнослов'янської держави. Характерною рисою музичної драматургії опери «Ярослав Мудрий» є її лірико-епічна стилістика: укрупненість характерів головних героїв поєднується із характерною письму композитора мелодійністю, елегійністю, кантиленністю, можна сказати, навіть романсовістю, що суттєво збагачує характери героїв виразним психологічним наповненням, особливо жіночі партії — Анни, Єлизавети, Милуші, Джемми, Інгігерди. Композитор використовує найширшу палітру музичних прийомів у розкритті подій і образів — від виразних вокальних декламацій і палітри звучання симфонічного оркестру до урочисто-величальних та ліричних епізодів для жіночих та чоловічих хорів, масових сцен, які органічно розкривають історичне тло подій далекого, вже легендарного ХІ ст. Музична мова опери Георгія Майбороди позначена виразною мелодикою і лейттемами, емоційна, близька до національних традицій класичної музичної культури.[2] |
Безперечно, цей твір Майбороди входить до корпусу вітчизняної оперної спадщини. Зрозуміло, що головний герой опери – київський князь Ярослав Мудрий – є видатною постаттю в історії України–Русі. Але ця опера є довершеним панегіриком диктатурі, одою авторитарній моделі правління. А за своїм музичним втіленням – твором невисокого художнього рівня.
Від чого власне, на думку постановників, публіка в залі (Київської опери)під час прем’єрного показу опери мала отримати естетичне задоволення? Від слів "священна війна", "єдність Русі", "братовбивчі міжусобиці", якими рясніють тексти російської імперської пропаганди і які раз у раз з’являлися на електронному табло над сценою? Або від мелодії радянської Пісні про батьківщину "Широка страна моя родная", яка у трохи зміненому вигляді звучить в оркестрі на початку четвертої картини опери?
На жаль, в керівництва театру відсутнє усвідомлення того, що протягом трьох десятиліть незалежності українському суспільству, принаймні його переважній прогресивній частині, вдалося повністю позбутися млосної ностальгії за радянщиною і сформувати дуже критичний погляд на радянське минуле України. А починаючи із 24 лютого 2022 року, будь-які прояви милування "світлим і добрим радянським минулим" викликають в українців лише одне відчуття – відчуття смертельної небезпеки![3]
4, 6 грудня 2019 року — Хмельницька обласна філармонія.
Виконували: Академічний симфонічний оркестр Хмельницької обласної філармонії, Хор та балет Академічного ансамблю пісні і танцю «Козаки Поділля», Солісти Хмельницької обласної філармонії, солісти з Києва, Львова і Луцька:
Диригент-постановник — Тарас Мартиник . Режисер-постановник — Богдана Латчук. Хормейстер-постановник — Катерина Дробіт. Хореограф-постановник — заслужений артист України Сергій Качуринець. Художник-постановник — Ірина Соломко-Михальська.[5]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.