Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Богда́н Петриче́йку Гашде́у (рум. Bogdan Petriceicu Hasdeu, * 16 (28) лютого 1836, с. Керстенці Хотинського повіту Бессарабської губернії (тепер Хотинського району Чернівецької області, Україна) — † 25 серпня (7 вересня) 1907, Кимпіна, Румунія) — румунський і молдовський письменник, мовознавець і фольклорист.
Богдан Петричейку Гашдеу | ||||
---|---|---|---|---|
рум. Bogdan Petriceicu Hasdeu | ||||
Народився | 16 (28) лютого 1836 Російська імперія, с. Керстенці, Хотинський повіт Бессарабської губернії, тепер Хотинського району Чернівецької області, Україна | |||
Помер | 25 серпня (7 вересня) 1907 (71 рік) Кимпіна, Румунія | |||
Поховання | цвинтар Беллу | |||
Країна | Російська імперія Молдовське князівство Об'єднане князівство Волощини і Молдови Румунське королівство | |||
Національність | румун | |||
Діяльність | письменник, мовознавець, фольклорист | |||
Alma mater | Імператорський Харківський університет | |||
Заклад | Бухарестський університет | |||
Мова творів | румунська | |||
Членство | Петербурзька академія наук, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Румунська академія, Сербське вчене товариствоd і Сербська академія наук і мистецтв | |||
Партія | Національна ліберальна партія (Румунія) | |||
Конфесія | cпіритизм | |||
Батько | Хиждеу Александру | |||
У шлюбі з | Iulia Hasdeud | |||
Діти | Хашдеу Юлія Богданівна | |||
| ||||
Гашдеу Богдан Петричейку у Вікісховищі | ||||
Академік Румунської (з 1877 року) та член-кореспондент Петербурзької (з 1883 року) академії наук.
Богдан Петричейку Гашдеу народився 16 (28) лютого 1836 в селі Керстенці/Крістінешті (тепер Хотинського району Чернівецької області, Україна) в родині молдовського письменника, фольклориста й історика Александру Хиждеу.
Навчався в гімназіях Вінниці, Рівного, з 1851 року в Кишинеу.
У 1855—1856 роках навчався у Харківськму університеті.
1857 року приїхав до Ясс. 1858 року його призначили суддею в Кагульському суді (трибуналі). Згодом повернувся до Ясс, де опублікував свої перші літературні роботи з історичної тематики.
1863 Гашдеу переїхав до Бухареста. Саме тут він написав основні історичні, філологічні й літературні роботи. З 1874 року — професор Бухарестського університету, де викладав порівняльне мовознавство. Від 1876 року Гашдеу працював директором Державного архіву.
Гашдеу видавав і редагував понад десяток науково-популярних, літературних і громадсько-політичних газет і часописів, зокрема «Траянова колона» (рум. Columna lui Traian; 1870—77, 1882—83 рр.).
Дочка: Гашдеу Юлія Богданівна (1869—1888) — поетеса.
Гашдеу можна вважати засновником румунської фольклористики. Він був не лише справжнім теоретиком, але й авторитетним наставником у збиранні фольклору. Уже тоді він застосовував новітні методи дослідження фольклору: монографічний та порівняльний, вважаючи, що фольклористика — це наука, яка має тісний зв'язок зі спорідненими гуманітарними дисциплінами: літературою, соціологією, історією релігій, правом, історією та лінгвістикою. Гашдеу розумів під фольклором цілісну народну культуру, зі всіма її формами прояву. Він уперше в Румунії розробив класифікацію родів і видів народної літератури. Гашдеу є автором численних студій про історичне коріння видів фольклору (найбільш розробленими були праці, присвячені казкам. Серед здобутків Гашдеу — складання національного фольклорного архіву на основі запитальників, які він особисто розробив і розповсюдив серед сільської інтелігенції.
Писати Гашдеу розпочав російською, в подальшому найвідоміші твори і монографії написані румунською мовою. Володів російською, польською, французькою, італійською, грецькою мовами.[1]
Увійшов в національну культуру завдяки трьом своїм книгам: «Історичний архів Румунії», монографії «Іон-Воде Лютий» (1865), «Критична історія румунів» (1873—1875). Інші твори Богдана Петричейку Гашдеу:
Гашдеу часто використовував український матеріал в історичних, фольклористичних працях, у художніх творах тощо.
Монографія Б. П. Гашдеу «Іон-Воде Лютий» (1865) розповідає про допомогу українських козаків молдовському народові в боротьбі проти турецьких загарбників.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.