![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/1e/Codex_Manesse_Hartmann_von_Aue.jpg/640px-Codex_Manesse_Hartmann_von_Aue.jpg&w=640&q=50)
Гартман фон Ауе
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Га́ртман фон А́уе (нім. Hartmann von Aue) — один із провідних німецьких поетів Високого Середньовіччя у часи династії Гогенштауфенів. Мінезингер (збереглося 18 пісень). Старший сучасник Вольфрама фон Ешенбаха та Готфріда Страсбурзького.
Гартман фон Ауе | ||||
---|---|---|---|---|
Hartmann von Aue | ||||
![]() | ||||
Народився | 1160 - 1170 Швабія, Німеччина | |||
Помер | 1210 - 1220 | |||
Країна | Німеччина[1] | |||
Діяльність | письменник, поет | |||
Сфера роботи | Середньовічна література[2] і медієвістика[2] | |||
Мова творів | середньоверхньонімецька | |||
Жанр | Лицарський роман, мінезанг | |||
Magnum opus | «Бідний Генріх» | |||
| ||||
![]() | ||||
|Lib=
Ознайомив німецького читача з творчістю Кретьєна де Труа — артурівським циклом[3]. Написав віршований трактат про кохання «Плач» (нім. Die Klage, 1180 р.), дві артуріанські епічні поеми «Ерек» (нім. Erec, 1180 р.) та «Івейн» (нім. Iwein, 1200 р.), віршовані поеми «Григорій / Григорій, або Добрий грішник» (нім. Gregorius / Gregorius oder Der gute Sünder, 1190 р.) та «Бідний Генріх» (нім. Der arme Heinrich, 1195 р.). У 1899 році Іван Франко у збірці «Поеми» опублікував свій переспів Гартманової поеми «Бідний Генріх»[4].