Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гарегін II (вірм. Գարեգին Բ, в миру Ктрич Григорович Нерсісян[2]; 21 серпня 1951, с. Воськеат, Ечміадзінський район, Вірменська РСР, СРСР) — 132-й Верховний Патріарх і Католікос всіх вірмен, першоієрарх Вірменської Апостольської Церкви з 27 жовтня 1999 року. Перший з часів Нерсеса V католикос — уродженець території сучасної Республіки Вірменія.
| Гарегін II | |
 | |
| Альма-матер: | Боннський університет і Геворкянська теологічна семінарія (1971) |
|---|---|
| Діяльність: | священник |
| Ім'я при народженні: | Ктрич Григорьевич Нерсисян Կտրիճ Ներսիսյան |
| Народження: | 21 серпня 1951[1] (73 роки) Воскеат, Ejmiatsin regiond, Вірменська РСР, СРСР |
| Священство: | 1972 |
| Єп. хіротонія: | 23 жовтня 1983 |
|
Нагороди: | |
        | |
Народився в селі Воськеат Ечміадзинського району Вірменської РСР. В 1965 році поступив в богословську семінарію Ечміадзіна, яку закінчив у 1971 році, в подальшому працював викладачем в тій же семінарії.
У 1970 році був висвячений в диякони, а в 1972 році — в сан священика. За вказівкою Патріарха і Католикоса Вазгена I виїхав до Відня для продовження богословської освіти.
У 1975 році за вказівкою Католикоса Вазгена I виїхав у ФРН, де служив у чині духовного пастиря і продовжував богословську освіту в Боннському університеті.
У 1975 році продовжив освіту в Віденському університеті.
У 1979 році повернувся в Ечміадзін, згодом виїхав в Загорськ, де навчався на аспірантурі при Московській духовній академії Російської православної церкви.
У березні 1980 року, в роки патріаршества Католікоса всіх вірмен Вазгена I, архієпископ Гарегін Нерсісян був призначений головним вікарієм Католікоса всіх вірмен, яким залишався до 4 липня 1999 року.
27 жовтня 1999 року, після смерті Католикоса Гарегіна I, Національний Церковний собор (вищий орган управління) Вірменської Апостольської Церкви обрав архієпископа Гарегіна Нерсисяна 132-м Патріархом і Католикосом усіх вірмен.
Є членом Верховного духовної ради, члени якого обираються собором.
На початку березня 2008 року під час заворушень і погромів в Єревані, пов'язаних з небажанням прихильників зазнав поразки на президентських виборах Левона Тер-Петросяна визнати перемогу Сержа Саргсяна, Гарегін II намагався виступити з миротворчою місією і вплинути на позицію Тер-Петросяна, але зазнав невдачі[3].
На початку травня 2008 року, перебуваючи з візитом у Ватикані на запрошення глави Римсько-Католицької церкви Бенедикта XVI, закликав усі країни світу визнати геноцид вірмен 1915 року в Османській імперії[4][5].
23 серпня 2013 р. Гарегін II звернувся з офіційним листом до Шейх-уль-Ісламу Аллахшукюру Пашазаде з проханням сприяти звільнення і повернення на батьківщину полоненого в Азербайджані вірменського солдата Акопа ынджигуляна, після чого Пашазаде зустрівся з полоненим, однак той не був виданий вірменській стороні.
4 листопада 2013 року обраний Головою Всесвітньої ради церков (ВРЦ)[6].
У 2020 році критикував прем'єр Міністра Вірменії Ніколу Пашиняна за те що він підписав мирний договір із Азербайджаном. 2021 року під час Різдвяної служби в Єревані Гарегін згадував про війну за Нагірний Карабах і про її «катастрофічні наслідки» для вірмен. Він також говорив про «руйнівні помилки» офіційного Єревана, зроблені перед війною, що спалахнула в вересні 2020 року. Пашиян не прийшов на Різдвяну службу, посилаючись на коронавірус, а перед цим, 5 січня, група опозиціонерів оголосила, що не впустить Пашиняна до собору на Різдвяну службу.[7]
7 жовтня 2021 року зустрівся із патріархом Варфоломієм[8].
2018 році - незабаром після обрання нового прем'єра Нікола Пашиняна - відкрита опозиція католікосу з'явилася і всередині Вірменії. Під час масових протестів у 2018 році, коли десятки тисяч людей по всій країні домагалися мирної зміни влади, група духовенства та віруючих вирішила, що настав час і для реформи всередині церкви. Об'єднавшись в рух "Нова Вірменія - новий патріарх", вони зажадали відставки католікоса і ряду єпископів і проведення виборів нового лідера. Духовним лідером руху став харизматичний монах-традиціоналіст священник Корюн (Аракелян), настоятель однієї з найдавніших кафедр вірменського християнства - монастиря Святої Гаяне в Першопрестольному Ечміадзині. Отець Корюн, який вивчав чернече життя родинних ВАЦ давньосхідних церков в Сирії і Єгипті, користується авторитетом як ревнитель традицій і творець першого повноцінного чоловічого монастиря і братства в пострадянській Вірменії.
"У нашого католікоса немає тієї віри, яку відчуває до Бога кожен простий віруючий, настав момент, щоб наша церква звільнилася, очистилася, і у нас з'явився бездоганний патріарх з непорочною поведінкою, який шанує молитву і любить свою паству " - говорив отець Корюн журналістам в червні 2018 року.
У відповідь католікос позбавив отця Корюна священного сану "за неналежну церковнослужителю поведінку і антиканонічну діяльність" і відсторонив його від управління монастирем. Рішення публічно підтримало ряд єпископів, а єпископ Ширакський Мікаел (Аджапаян) заявив на своїй сторінці в "Фейсбуці" про "моральну смерті" ченця.
У розмові з кореспондентом Бі-бі-сі отець Корюн відмахнувся від подібних звинувачень. За його словами, істинним главою церкви є той хто "впав в єресь" Гарегін II, а Ісус Христос. Чернець впевнений, що як тільки буде обраний новий католікос, він тут же відновить в сані всіх священиків, вивержених його попередником.
Позбавлення сану не зупинило ченця. Хоча формально він не має права навіть надягати чернечу мантію, в квітні на чолі невеликої групи прихильників отець Корюн прибув в Іжевськ на запрошення лідера місцевої громади. Там він відслужив літургію та скоїв хрещення кількох десятків людей.
Отець Корюн у 2019 розповів що братиме участь в підготовці священиків для російських парафій, що розірвали відносини з ієрархами ВАЦ. Його підтримує і архієпископ Тиран (Кюрегян) який живе в Росії і є вивержений з сану указом католікоса після тривалого конфлікту з владикою Езрасом, що потряс вірменську громаду на початку 2000-х.
Архієпископ Тиран був попередником Езраса на російській кафедрі. І, судячи з усього, він міг би очолити ту нову структуру, в яку можуть об'єднатися непідконтрольні католікосу і його братові парафії. Посвята нових священиків без благословення глави церкви фактично означає створення альтернативної структури. Отець Корюн каже, що не вважає створення незалежних парафій розколом. Якщо католікос впав у єресь і порушив церковні канони, то ченці звільняються від послуху йому, стверджує він.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
