Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гайнц Вільгельм Рюманн (нім. Heinz Wilhelm Rühmann; 7 березня 1902, Ессен — 3 жовтня 1994, Ауфкірхен) — німецький актор і режисер.
Гайнц Вільгельм Рюманн | |||||
---|---|---|---|---|---|
Heinz Wilhelm Rühmann | |||||
Дата народження | 7 березня 1902[1][2][…] | ||||
Місце народження | Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецький Райх[1] | ||||
Дата смерті | 3 жовтня 1994[1][2] (92 роки) або 4 жовтня 1994[3] (92 роки) | ||||
Місце смерті | Aufkirchend, Берг, Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина | ||||
Поховання | Aufkirchend | ||||
Громадянство | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх ФРН | ||||
Alma mater | Maria-Theresia-Gymnasiumd | ||||
Професія | кінорежисер, кінопродюсер, сценарист, актор театру, кіноактор, співак, льотчик | ||||
Нагороди | |||||
IMDb | ID 0004464 | ||||
Гайнц Вільгельм Рюманн у Вікісховищі |
Гайнц Рюманн народився в сім'ї власника готелю. Дитинство пройшло у місті Ванне-Айкель. У 1913 році сім'я переїхала до Ессена, де купила готель біля Центрального вокзалу. У 1916 році батьки хлопчика розлучилися; незабаром після цього батько покінчив життя самогубством. Мати з трьома дітьми переїхала до Мюнхена. У 1919–1920 роках, після закінчення реального училища, Рюманн вивчав акторську майстерність і у червні 1920 року отримав свою першу роль в театрі міста Бреслау. У 1922 році він поступив до театру Ганновера, де виступав разом з Тео Лінгеном. Потім працював в театрах Бремена та Мюнхена. У серпні 1924 року Рюманн одружився з акторкою єврейського походження Марією Гербот.
У кіно Рюманн дебютував у 1926 році в німому фільмі «Das deutsche Mutterherz» («Серце німецької матері»). Його було запрошено до Берліна, де він грав у театрі разом з Марлен Дітріх. У 1930 році до актора прийшов великий успіх. Після участі у кінострічці «Die drei von der Tankstelle» («Троє з бензоколонки») він став — разом з Гансом Альберсом — одним з найпопулярніших артистів Веймарської Німеччини.
У роки правління в Німеччині націонал-соціалістів Рюманн прагнув не втручатися в політику. Проте це не перешкодило йому зробити запаморочливу кар'єру. У 1938 році він розлучився зі своєю першою дружиною (єврейкою). У 1939 році одружився з акторкою Гертою Файлер, з якою він познайомився у 1938 році на зйомках свого фільму «Лише брехня». У 1933–1945 роках Рюманн зіграв у 37 кінофільмах і поставив ще чотири. Націонал-соціалісти активно використовували талант актора у своїй пропаганді за часів Другої світової війни. У 1940 році Рюманну було присвоєно звання «державного артиста». Не дивлячись на те, що артист був відмінним пілотом, його звільнили від несення військової служби, а у серпні 1944 року за розпорядженням Геббельса внесли до списку осіб, назавжди звільнених від мобілізації.
По закінченні війни Рюманн деякий час проживав у Східній Німеччині й співпрацював там з радянською владою. Проте у березні 1946 року внаслідок політики денацифікації йому заборонили працювати актором на території радянської окупаційної зони. Рюманн переїхав до Західного Берліна. У 1947 році він заснував там кіностудію Comedia. У 1956 році артист знявся в кінокомедії «Капітан з Кепеніка», за гру в якій у 1957 році удостоївся премії німецьких кінокритиків. Радянським глядачам картина відома під назвою «Сила мундиру». У 1960-х роках він грав на сценах Мюнхена і Відня. У 1980 році виступав у програмі «Зірки на манежі» з радянським клоуном Олегом Поповим.
Рюманн мав приємний задушевний тенор, співав у кіно і з успіхом (особливо у 1930-ті та 1940-ві рр.) записувався на платівки. Принаймні, три пісні, що виконувалися ним, визнані в Німеччині «вічними» шлягерами: Ich brech' die Herzen der stolzesten Frau'n (1938), Das kann doch einen Seemann nicht erschüttern (матроська пісня, 1939) та (колискова) La-Le-Lu (ін.назва Unser Lied, 1955).
Дві вулиці в Баварії, де актор прожив останні роки, названі його ім'ям. Похований в Ауфкірхені.
Рік | Назва українською | Мовою оригіналу | Роль | |||
---|---|---|---|---|---|---|
1930 | Троє з бензоколонки | Die Drei von der Tankstelle | Ганс | |||
1938 | Людина, яка була Шерлоком Холмсом | Der Mann, der Sherlock Holmes war | сищик Мекі Макферсон / доктор Ватсон | |||
1938 | 13 стільців | 13 Stühle | Фелікс Рабе | |||
1941 | Квакс, невдалий пілот | Quax, der Bruchpilot | Квакс | |||
1944 | Пунш з паленого цукру | Die Feuerzangenbowle | доктор Йоганнес Пфайффер | |||
1947 | Квакс у Африці | Quax in Afrika | Квакс | |||
1948 | Пан з іншої зірки | Der Herr vom andern Stern | Пан з іншої зірки | |||
1956 | Тітка Чарлея | Charleys Tante | Доктор Отто Дернбург | |||
1958 | Залізний Густав | Der eiserne Gustav | Густав Гартман | |||
1959 | Людина проходить крізь стіну | Ein Mann geht durch die Wand | Бушбаум | |||
1960 | Бравий солдат Швейк | Der brave Soldat Schwejk | Йозеф Швейк | |||
1960 | Паршива вівця | Das schwarze Schaf | Отец Браун | |||
1962 | Згубна пристрасть | Er kann’s nicht lassen | панотець Браун | |||
1965 | Корабель дурнів | Ship of Fools | Юлій Льовенталь | |||
1965 | Вінок з маргариток | Das Liebeskarussell | професор Хелльберг | |||
1967 | Операція «Святий Петро» | Operazione San Pietro | Кардинал Ерік Браун | |||
1971 | Капітан | Der Kapitän | Вільям Еббс |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.