Газневіди
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Газневіди (перс. غزنویان) — династія правителів тюркського походження[4][5][6], що з 975 по 1186 рік правила на значній території в Азії: частині Персії, Трансоксанії і північних областях індійського субконтиненту[7][8][9]. Династію заснував Себук-Тегін із центром у Газні після смерті тестя, Алп-тегіна. Алп-тегін був спочатку полководцем у Саманідів, однак відколовся від них і почав правити самостійно[10].
غزنویان Газневіди | |||||||||||||
| |||||||||||||
1030 | |||||||||||||
Столиця | Лахор (1163–1186)[1] | ||||||||||||
Мови | перська мова | ||||||||||||
Форма правління | Імперія | ||||||||||||
Історичний період | Середньовіччя | ||||||||||||
- Засновано | 977 | ||||||||||||
- Ліквідовано | 1186 | ||||||||||||
Площа | |||||||||||||
- 1029 [2][3] | 3 400 000 км2 | ||||||||||||
| |||||||||||||
Хоча династію заснували тюрки, держава, в якій вони правили, була перською за мовою, культурою, літературою та звичаями[11][12][13][14], а тому династію часто вважають радше перською[7][9][15][16][17][18][19][20][21].
Син Себук-тегіна Махмуд Газневі розширив володіння Газневідів до Амур-Дар'ї, в долину Інду й до Індійського океану на сході, а на заході до території сучасного Ірану. При правлінні Масуда I Газневіди втратили контроль над західними землями, зазнавши поразки від сельджуків у бутві при Данданакані. Після цього їхні володіння охоплювали території сучасного Афганістану, Західного Пенджабу та Белуджистану[22][23]. 1151 року султан Баграм-шах втратив Газні під натиском військ Гуридів.