ГЕС Іннсет
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
ГЕС Іннсет – гідроелектростанція у північні частині Норвегії за сто десять кілометрів на південь від Тромсе. Знаходячись перед ГЕС Страумсмо, становить верхній ступінь в каскаді на річці Бардуельва, яка витікає з озера Альтеватн та є лівою притокою Молсельви (впадає у Målselvfjorden, відгалуження великого фіорду Маланген).
| ГЕС Іннсет | |
|---|---|
 | |
| 68°39′ пн. ш. 18°49′ сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | Bardu Municipalityd[1][2] |
| Стан | діюча |
| Річка | Бардуельва |
| Каскад | каскад на Бардуельві |
| В експлуатації з | 1960[1][2] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1961 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 91 МВт |
| Середнє річне виробництво | 460 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 188 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 BBC |
| Потужність гідроагрегатів | 2х45,5 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам’яно-накидна |
| Висота греблі | 35 м |
| Довжина греблі | 510 м |
| Власник | Statkraft |
| Оператор | Статкрафт Енержіd[2] |
  ГЕС Іннсет | |
| Мапа | |
 | |
Накопичення ресурсу для роботи всього каскаду відбувається у одному з найбільших норвезьких водосховищ – згаданому вище озері Альтеватн. На виході з нього Бардуельви звели кам’яно-накидну греблю висотою 35 метрів та довжиною 510 метрів, яка утримує водойму з площею поверхні 107 км2 та об’ємом 1027 млн м3, рівень поверхні в якій може змінюватись між позначками 473 та 489 метрів НРМ. Її поповнення обмежується майже виключно природним водозбором (що доволі нетипово для ГЕС Норвегії), хоча існує також короткий тунель для подачі ресурсу із річки Salvasskarelva (Salvvasjohka) – лівої притоки Бардуельви, котра має устя одразу після виходу останньої з Альтеватн.
Зі сховища ресурс через прокладений у правобережному гірському масиві дериваційний тунель подається до розташованого за 2,6 км підземного машинного залу. Останній обладнано двома турібнами типу Френсіс потужністю по 45,5 МВт, які при напорі у 188 метрів вони повинні забезпечувати виробництво 460 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода через відвідний тунель довжиною 0,5 км та канал 0,45 км потрапляє у створене на Бардуельві сховище Veslvatn.[3][4][5][6]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
